Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №503/2185/25 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/2185/25

Провадження №3/503/90/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП,

встановив:

22.12.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504, згідно змісту якого 22.12.2025 року близько 10.40 години на мобільному блокосту в м. Кодима, на автодорозі Т1611, було зупинено автомобіль марки Вольцваген ЛТ28 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження на право керування ТЗ, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, шляхом надіслання йому поштою судової повістки про виклик, про що свідчить поштове повідомлення № R068058744348 про вручення йому 11.02.2026 року рекомендованого відправлення № R067094951078. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв`язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, будучи присутнім в судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2026 року, заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності за вище зазначене правопорушення посилаючись на те, що був обізнаний про його обмеження у праві керування транспортним засобом, але сплатив заборгованість за аліментами, при цьому просив суд відкласти розгляд для подальшого надання доказів зазначеного.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.

На виконанні Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області з 29.01.2015 року перебуває виконавче провадження № 46267256 щодо виконання виконавчого листа № 148/2918/14-ц виданого 20.01.2015 року Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн, починаючи з 31.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, про що в сукупності свідчить зміст копії постанови заступника начальника відділу Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 15.02.2018 року у виконавчому провадженні № 46267256 (а.с.4) та відомості наявні про зазначене виконавче провадження у публічному доступі в Автоматизованій системі виконавчого провадження за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

15.02.2018 року заступником начальника відділу Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в рамках згаданого виконавчого провадження та у зв`язку із наявністю станом на 01.11.2017 року заборгованості зі сплати аліментів у сукупному розмірі 11732,1 грн, що перевищує суму сукупного розміру заборгованості аліментів за шість місяців, була винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про що свідчить копія останньої (а.с.4).

Згідно пункту 2 ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

В свою чергу, згідно ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

22.12.2025 року близько 10.40 години на мобільному блокосту в м. Кодима, на автодорозі Т1611, було зупинено автомобіль марки Вольцваген ЛТ28 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження на право керування ТЗ, про що в сукупності свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 від 22.12.2025 року (а.с.2); рапорту інспектора СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сержанта поліції Дмитра Кошуцького від 22.12.2025 року (а.с.3); а також відеозапис «0000000_00000020261222104038_0004.MP4» (проміжок часу запису 0:00:00 - 0:00:05), зроблений на нагрудну камеру поліцейського 00000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення на DVD-R диску (а.с.6) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано транспортний засіб Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зупинений на мобільному блокосту встановленому, на автодорозі Т1611, при в`їзді в м. Кодима перед капотом якого стоїть сам водій ОСОБА_1 .

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом – Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно розділу II та пункту 1 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, а також відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

У зв`язку з чим суд вважає, що відеозапис «0000000_00000020261222104038_0004.MP4», зроблений на нагрудну камеру поліцейського 00000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.6) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, є належним, допустимим, достовірним і достатнім джерелом доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.

22.12.2025 року у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 (а.с.2) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, в якому зазначено про порушення останнім «п.2.1(а) ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».

Проте пункт 2.1(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В свою чергу ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, в тому числі, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Однак, в матеріалах справи наявна довідка інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 23.12.2025 року (а.с.5), згідно якої ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою йому посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 23.08.2003 року

Також на відеозаписі «0000000_00000020261222104038_0004.MP4» (проміжок часу запису 0:00:18 - 0:00:30), зробленому на нагрудну камеру поліцейського 00000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення на DVD-R диску (а.с.6) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, зафіксовано в руках у працівника поліції посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 23.08.2003 року видане на ім`я ОСОБА_1 .

Окрім цього, у пункті «15. Тимчасово вилучені документи:» протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 від 22.12.2025 року (а.с.2) зроблено запис про тимчасове вилучення посвідчення водія НОМЕР_3 .

Таким чином суд вважає, що у дійсності в діянні ОСОБА_1 відсутні порушення «пункту 2.1(а) ПДР», тобто керування транспортним засобом без наявності при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), та «керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ», про які зазначено у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 від 22.12.2025 року (а.с.2).

У зв`язку з чим суд вважає, що зі змісту пред`явленого адміністративного обвинувачення, яке викладено у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 від 22.12.2025 року (а.с.2), підлягають виключенню обставини щодо порушення ОСОБА_1 «п.2.1(а) ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ», оскільки обставини, установлені судом під час розгляду справи, вказують на те, що ці обставини не відповідають дійсності і зазначені у протоколі безпідставно.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Проте водночас із цим суд відзначає, що ст. 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачає те, що постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Таким чином відсутня законодавча вимога необхідності зазначення в постанові нормативного акта, норму якого було порушено внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Тому суд вважає, що навіть за умов виключення/не прийняття судом обставин щодо порушення ОСОБА_1 «п.2.1(а) ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ», то викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547504 від 22.12.2025 року (а.с.2) фабула адміністративного правопорушення все ж відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом та наявності стосовно ОСОБА_1 встановленого тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

При цьому, згідно відомостей наявних у публічному доступі в Автоматизованій системі виконавчого провадження за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, виконавче провадження № 46267256 не завершене та здійснюється його примусове виконання.

Суду не повідомлено обставин та не надано доказів того, що на час вчинення діяння 22.12.2025 року постанова державного виконавця Тульчинського районного ДВС від 15.02.2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами була скасована та/або були відсутні самі правові підстави для подальшого застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, як заходу забезпечення у виконавчому провадженні № 46267256.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

У зв`язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

В свою чергу заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення ним вищевказаного правопорушення, висловленні ним усно під час судового розгляду справи в судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2026 року, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025 та від 20.10.2025 року № 793/2025, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX та від 21.10.2025 року 4643-IX.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк у межах санкції передбаченої за вчинення даного правопорушення.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 30, 33-35, 401, 126 ч.3, 213, 221, 246, 251-252, 265, 268, 280, 283-284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко