Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №473/6092/25 — Миколаївський апеляційний суд

25.02.26

22-ц/812/605/26

Провадження №22-ц/812/605/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Миколаїв

Справа № 473/6092/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання – Колосовою О.М.

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_3 ,

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Ротар М.М., 23 грудня 2025 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 23 грудня 2025 року,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі судового наказу, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 28 жовтня 2025 року, з позивача на користь відповідачки стягнуто щомісячно аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 жовтня 2025 року і до повноліття дітей.

Крім того позивач має на утриманні дитину від першого шлюбу доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку він матеріально забезпечує щомісячно, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів. Таким чином, у позивача на утриманні перебуває троє дітей і розмір аліментів, які він повинен сплачувати на утримання трьох дітей складає половину усього доходу платника аліментів.

В зв`язку з тим, що сукупний розмір відрахувань з його доходу на утримання трьох дітей становить половину його заробітку, що ставить його в скрутне матеріальне становище, позивач просив зменшити визначений судом розмір аліментів на утримання дітей доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 з 1/3 частини всіх видів заробітку на 1/6 частину всіх видів заробітку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив зменшити розмір стягнутих аліментів, що стягуються на підставі судового наказу, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця до 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що матеріальний стан позивача не погіршився, не взяв до уваги наявність іншої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу щомісячно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – ОСОБА_7 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначала, що позивачем не доведено погіршення матеріального становища та стану здоров`я і що така зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представників позивача – ОСОБА_3 та представника відповідача - Кудіної Т. М. надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

У зв`язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд розглядав справу у відсутність сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, сторони проживали однією сім`єю без реєстрацію шлюбу. Від цих стосунків мають двох дітей - доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , видане 29 грудня 2015 року) сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , видане 10 листопада 2017 року).

На утримання двох дітей з позивача щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) на підставі судового наказу, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області № 473/5560/25 від 28 жовтня 2025 року.

Зазначений судовий наказ пред`явлено до виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та відкрито виконавче провадження № 79467022.

Крім того позивач має доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , видане 23 квітня 2024 року).

Даних про те, що позивач є непрацездатним матеріали справи не містять.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що від першого шлюбу він має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку матеріально забезпечує щомісяця, а тому сукупний розмір відрахувань з його доходу на утримання його двох дітей ставить його у скрутне матеріальне становище.

Проте, додані до позовної заяви квитанції не є інформативними, оскільки з них не вбачається кому саме перераховувались кошти та незрозуміле їх призначення. Крім того, періодичність перерахування коштів не є систематичною.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що наявність у позивача ще однієї дитини від першого шлюбу не є підставою для зміни (зменшення) розміру аліментів, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення у зв`язку з цим його майнового стану.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, тому доводи апеляційної скарги позивача не заслуговують на увагу.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення позовних вимог та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: Т.Б.Кушнірова

І.В.Лівінський

Повний текст постанови складено 25 лютого 2026 року.