Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №468/13/25 — Миколаївський апеляційний суд

23.02.26

22-ц/812/429/26

Справа №468/13/25

Провадження № 22-ц/812/429/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеконференції

апеляційну скаргу

ОСОБА_3 , подану її представником ОСОБА_1 ,

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2025 року про роз`яснення рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Янчуком С.В., повний текст якої складений того ж дня, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2025 року і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років. Право на утримання ( одержання аліментів) припиняється у разі припинення навчання. Вирішено питання про розподіл судових витрат та допущено негайне виконання в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист.

27 серпня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про роз`яснення вказаного рішення суду.

В обґрунтування якої зазначав, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року зобов`язаного його сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 до закінчення ним навчання, про що зазначено у резолютивній частині цього рішення. На теперішній час син закінчив навчання 06 червня 2025 року та з 02 травня 2025 року офіційно працевлаштований.

Незважаючи на це державний виконавець продовжує стягувати аліменти, у зв`язку з цим виникла потреба у роз`ясненні рішення суду щодо офіційного підтвердження припинення обов`язку сплати аліментів.

Посилаючись на викладене ОСОБА_5 просив роз`яснити рішення Баштанського районного суду Миколаївської від 31 березня 2025 року по справі №468/13/25, зазначивши, що обов`язок сплачувати аліменти припиняється у разі припинення навчання та працевлаштування дитини, відповідно до частини 2 статті 199 СК України.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2025 заяву ОСОБА_5 про роз`яснення рішення у цивільній справі №468/13/25 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено.

Роз`яснено, що на підставі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі №468/13/25 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 06 січня 2025 року й до закінчення ОСОБА_6 навчання (дата закінчення навчання 09.06.2025 року), а у разі продовження ним навчання протягом всього періоду навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_6 двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи вимоги законодавства, та те, що ОСОБА_6 закінчив навчання 09 червня 2025 року, суд вважав за необхідне роз`яснити рішення суду від 31 березня 2025 року, та вказати, що стягнення аліментів слід було проводити як і вказано в рішенні суду до закінчення (припинення) навчання ОСОБА_6 , але не більше як до досягнення ним 23 років. Тобто, у зв`язку з закінченням навчання ОСОБА_6 навчання 09.06.2025, стягнення аліментів слід припинити.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Волохіна А.О. оскаржили її в апеляційному порядку та посилаючись на те, що заява, подана ОСОБА_5 є необґрунтованою, такою, що не підтверджується доказами, суперечить діючому законодавству, просили про її скасування з постановленням нового судового рішення про залишення заяви без задоволення.

В апеляційній скарзі зазначає, що у рішенні суду від 31 березня 2025 року чітко сформована резолютивна частина рішення, на підставі якого було видано виконавчий документ за результатом чого відкрито виконавче провадження № ВП 78319460, де в постанові про відкриття виконавчого провадження саме і продубльовано резолютивну частину рішення суду від 31березня 2025 року у справі № 468/13/25 .

12 листопада 2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області, постановляючи ухвалу про роз`яснення судового рішення фактично змінює резолютивну частину рішення.

Тоді, як ухвала суду про роз`яснення судового рішення є процесуальним актом, спрямованим на усунення неясностей, неточностей резолютивної частини рішення без зміни його змісту та суті вирішеного спору .

Проте, в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції, не обмежився усуненням можливих неясностей, а фактично змінив зміст резолютивної частини рішення розглянувши спір по суті враховуючи дослідження нових доказів, встановивши: конкретну дату припинення стягнення аліментів (09.06.2025); альтернативний порядок виконання рішення залежно від подальшого продовження навчання; нові умови та часові межі виконання рішення, які не були визначені судом у рішенні від 31 березня 2025 року. Зазначені положення не випливають із буквального тлумачення резолютивної частини рішення, не є його уточненням та не можуть вважатися технічним або формальним роз`ясненням. Отже, суд першої інстанції створив нову модель виконання судового рішення, що прямо порушує частину першою статті 271 ЦПК України.

Зауважує, що судом чітко зазначено про те, що в рішенні відсутня кінцева дата навчання, дане рішення може порушувати права відповідача, наявна юридична не визначеність, отже всі ці аргументи, які вказані судом мають бути наслідком для перегляду рішення, за наявності таких підстав, тобто фактично суд своєю ухвалою вирішив , без участі позивача, спір, який на думку відповідача наявний, але в не передбачений цивільно процесуальним законом порядок.

Більш того, позивач не була належним чином повідомлена про розгляд заяви відповідача, не брала участь у судовому засіданні та була фактично позбавлена надавати свої заперечення.

Крім того, суд першої інстанції дослідив та поклав в основу ухвали нові докази, зокрема, довідку від навчального закладу щодо завершення навчання, що є неприпустимим у процедурі роз`яснення рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - адвокат Скотников О.М., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2025 року без змін.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

У судовому засідання апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_7 - адвокат Волохіна А.О. апеляційну скаргу підтримала, просила про її задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Скотников О.М. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Частиною 1 статті 271 ЦПК України унормовано, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

За положеннями частини 2 статті 271 ЦПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до частини 3 статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Із ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2025 року прослідковується, що справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, що розгляд судом першої інстанції вказаної справи відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін (а.с.30-31).

Отже, розгляд справи передбачав повідомлення учасників справи про судове засідання.

За таких обставин, суду першої інстанції належало розглядати заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, тобто з обов`язковим повідомленням учасників справи, чого зроблено не було.

В порушення норм чинного цивільно-процесуального законодавства суд першої інстанції розглянув заяву про роз`яснення судового рішення взагалі не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду цієї заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, питання роз`яснення судового рішення розглянуто судом першої інстанції без призначення судового засідання, без повідомлення позивача ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду справи, та остання обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, а тому грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2025 року і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років. Право на утримання ( одержання аліментів) припиняється у разі припинення навчання( а.с.36-38).

12 травня 2025 року за заявою позивача судом було видано виконавчий лист та Першим відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №78319460 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12 травня 2025 року Баштанським районним судом Миколаївської області по справі № №468/13/25.

Постановою Першого відділу ДВС від 31 липня 2025 року звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_5 , яка направлена на виконання до ТОВ «Агро Капітал Центр» ( а.с.57).

ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видано 14 жовтня 2025 року Баштанським відділом РАЦС у Баштанську районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса)( а.с.95).

Оскаржуваною ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2025 року було роз`яснено, що на підставі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №468/13/25 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 06 січня 2025 року й до закінчення ОСОБА_6 навчання (дата закінчення навчання 09 червня 2025 року), а у разі продовження ним навчання протягом всього періоду навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_6 двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

У відповідності до частин 1,2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають виключно рішення суду як судові акти, ухвалені по суті позовних вимог, та, які можуть бути реалізовані, в тому числі шляхом їх виконання.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Отже, виходячи зі змісту статті 271 ЦПК України, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04 листопада 2021 року в справі № 591/1473/21 (провадження № 61-17370ск21).

Згідно з роз`ясненнями пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до статті 221 ЦПК України (статті 271 ЦПК України наразі) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

У пункті 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який продовжує навчання.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто, аліменти на повнолітнього сина чи доньку, які продовжують навчання стягуються на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцяти трьох років.

Роз`яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз`яснення пов`язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

Резолютивна частина рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року містить посилання як на те, що аліменти стягуються до досягнення 23 років, так і на те, що право на отримання аліментів припиняється у разі припинення навчання. Однак вказівка про час з якого припиняється стягнення аліментів – припинення навчання, не відображена у виданому судом виконавчому документів, що припускає варіанти тлумачення рішення, і таке впливає на його виконання.

Згідно довідки №281 від 22 листопада 2024 року, яка міститься в матеріалах цієї цивільної справи, ОСОБА_6 є учнем Надбузького професійного аграрного ліцею зі строком навчання 1 рік з 02 вересня 2024 року по 12 червня 2025 року ( а.с.13).

Відповідно до довідки вказаного навчального закладу №142 від 01 серпня 2025 року ОСОБА_9 відрахований у зв`язку із закінченням навчання відповідно до наказу №17 «В-УЗД» від 09 червня 2025 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за можливе роз`яснити, що згідно резолютивної частини рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_6 стягнуто до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х річного віку.

Роз`яснення рішення суду в такий спосіб не свідчить про внесення в нього нових даних по суті спору та відповідає приписам статті 199 СК України.

В той же час, не є підставою для припинення стягнення аліментів - працевлаштування повнолітнього сина відповідно до частини 2 статті 199 СК України.

За такогозаява ОСОБА_5 про роз`яснення рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року підлягає частковому задоволенню.

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку, що вони є частково обґрунтованими, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, враховуючи норми пункту 4 частини 1 статті 374 ЦПК України, принцип верховенства права, ухвалює нове судове рішення про роз`яснення рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану її представником ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_5 про роз`яснення рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року задовольнити частково.

Роз`яснити, що згідно резолютивної частини рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_6 стягнуто до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х річного віку.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова

Повний текст постанови складено 25 лютого 2026 року