Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №289/2176/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 289/2176/25 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 130 Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника Александрова Д.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира справу за апеляційною скаргою Александрова Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, 23.11.2025 о 00:16, в с. Потіївка, по вул. Центральній, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі КНП «Радомишльська лікарня» відмовився.

На постанову суду захисником Александровим Д.О. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з одночасним закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки суд першої інстанції не встановив та не довів обов`язкові елементи суб`єктивної сторони правопорушення, підмінивши аналіз вини формальним посиланням на наявність процесуальних документів.

Зазначає, що інкримінування ОСОБА_1 здійснюється за ознакою відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Усвідомленість у даній категорії справ не є очевидною і не може презюмуватися з факту керування транспортним засобом або загального обов`язку водія дотримуватися правил дорожнього руху. Усвідомленість означає, що особа перебуває у стані повного розуміння того, що відмова від огляду сама по собі є правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність, тотожну відповідальності за керування у стані сп`яніння. Саме цей елемент складає сутність вини за ознакою відмови і саме він підлягає доказуванню органом, який склав матеріали, та перевірці судом.

Зауважує, що суд не встановив і не навів жодних конкретних фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено, що відмова від огляду є самостійною підставою притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Доводи сторони захисту щодо відсутності на відеозаписі чіткого, однозначного та зрозумілого попередження про правові наслідки відмови, а також на те, що поліцейські не конкретизували ознаки сп`яніння як підставу для вимоги пройти огляд, суд відобразив у постанові, однак не здійснив перевірки вирішального факту, а обмежився загальною характеристикою відеозапису як безперервного та інформативного. Таким чином, у справі відсутні належні та допустимі докази того, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була усвідомленою та добровільною, сформованою після належного роз`яснення правових наслідків такої відмови.

Заслухавши пояснення захисника Александрова Д.О. та ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 серії ЕПР1 №521077, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі та з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено «відмова від огляду» (а.с.4) та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Радомишльська лікарня» від 23.11.2025 із записом «огляд не проводився», в яких зафіксовані виявлені ознаки алкогольного сп`яніння; відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та з нагрудної камери поліцейських, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, при цьому повідомив, що був на полюванні і вживав алкоголь.

На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Так, з відеозапису долученого до справи вбачається, що ОСОБА_1 на відеозаписі Марченко 22222 на 07 хв. 10 сек запису на запитання поліцейського щодо вживання алкоголю погоджується, що вживав та зауважує, що відносно цього не спорить та не заперечує; на 10 хв. 20 сек зазначає, що вживав, тому що був на полюванні. На 11 хвилині відеозапису поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, у медичному закладі та пояснив, що у разі відмови так само складається протокол, але тільки за те, що наявні ознаки сп`яніння, оскільки поліцейські бачать ознаки сп`яніння: запах алкоголю, почервоніння обличчя. Також, на 16 хвилині відеозапису ОСОБА_1 говорить, що коли його зупинили працівники поліції, «я сказав як є, але те, що у мене в крові – це уже залежить від питання». На 49 хв. 20 сек. ОСОБА_1 було роз`яснено про відсторонення від керування транспортним засобом до повного витвереження, надано акт огляду із зазначенням про відмову від огляду, протокол про адміністративне правопорушення (із зауваженням, що протокол про порушення п.2.5 ПДР), з чим він погодився під власноручний підпис та сказав, що він це все розуміє. Одночасно, ОСОБА_1 отримав копію протоколу.

Твердження захисника про відсутність на відеозаписі чіткого, однозначного та зрозумілого попередження про правові наслідки відмови, а також про те, що поліцейські не конкретизували ознаки сп`яніння як підставу для вимоги пройти огляд, спростовуються відеозаписами події Марченко 22222 та Марченко 1111, на яких працівником поліції озвучено ознаки сп`яніння та роз`яснення, що у разі відмови від проходження огляду на ОСОБА_1 буде складено протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, який буде розглядатися судом. Крім того, працівниками поліції надавалися ОСОБА_1 на підпис матеріали про адміністративне правопорушення, які він підписував, зазначаючи, що він це знає. Крім того, на відеозаписах зафіксовано неодноразове визнання ОСОБА_1 вживання алкоголю та намагання домовитися з працівниками поліції щодо «вирішення питання без протоколу».

Доводи захисника, що ОСОБА_1 фактично спровокували на відмову від огляду суд відхиляє, так як водій має керуватися ПДР України, де не передбачено права водія на відмову від огляду. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що поліцейські йому повідомили санкцію за відмову від огляду, тобто він не міг не розуміти протиправність таких дій.

Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні автомобілем п. 2.5 ПДР України та, відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відмова від огляду водієм надана свідомо та конкретно, тому доводи апеляційної скарги про нероз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду апеляційним судом відхиляються.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.

За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук