Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №740/7542/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/7542/25

Провадження № 2/740/814/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 43389 від 31.01.2020 у сумі 11559 грн. 19 коп., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 31.01.2020 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 43389, відповідно до якого товариство зобов`язалось надати відповідачці грошові кошти у сумі 6667 грн., в наступному порядку: у розмірі 5000,25 грн. – на поточний рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та у розмірі 1666,75 грн. – на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТДВ «Страхова Компанія «Проксіма» з метою оплати позичальником страхових платежів встановлених договором добровільного страхування № PR-169227 від 31.01.2020. Відповідачка зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Кредитор свої обов`язки виконав у повному обсязі та надав кредит на умовах, визначених договором, а відповідачка порушила умови договору та у встановлені строки кошти не повернула.

17.11.2020 між ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» укладено договір відступлення прав вимоги № 20201117/1, згідно якого ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 43389.

Станом на 04.12.2025 сума боргу відповідачки складає 11559,19 грн., з яких: 5702,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3767,97 грн. - заборгованість за відсотками, 455,79 грн. – 3% річних, 1632,72грн. – інфляційне збільшення.

Ухвалою судді 09.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» у судове засідання не з`явився, у позові просив про проведення розгляду справи без його участі.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи сповіщалась шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомила, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала.

Враховуючи, що відповідачка згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 28.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із заявою на видачу кредиту № 100147725 у розмірі 5000 грн. (а.с.11)

На підставі указаної заяви 31.01.2020 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №43389 (а.с.5 зворот-8).

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти у сумі 6667 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у договорі. Сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку:

- у розмірі 5000,25 грн. – на поточний рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,

- у розмірі 1666,75 грн. – на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТДВ «Страхова Компанія «Проксіма» з метою оплати позичальником страхових платежів встановлених договором добровільного страхування № PR-169227 від 31.01.2020.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 договору визначено, що строк надання кредиту складає 24 тижні, за користування кредитом позичальник сплачує 300% річних від суми кредиту.

Загальна сума усіх платежів з урахуванням процентів становить 12640,68 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту, з урахуванням усіх платежів, зборів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник становить 12640,68 грн. (п. 3.3 договору).

Додатком № 2 до кредитного договору є Графік платежів, згідно якого сторони узгодили періодичність внесення та розміри платежів позичальника ОСОБА_1 .

Крім того, відповідачкою було підписано Паспорт споживчого кредиту, яким передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема: сума кредиту – 6667 грн., строк кредитування – 168 днів, спосіб та строк надання кредиту – безготівковим шляхом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача – 12640,68 грн., послуги страховика у сумі 1666,75 грн. (а.с.9зворот-10).

Відповідно до копії платіжного доручення № СRD_169227 від 31.01.2020, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» здійснило видачу коштів ОСОБА_1 у сумі 5000,25 грн., згідно договору № 43389 від 31.01.2020 (а.с.8зворот).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

17.11.2020 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», уклали договір відступлення прав вимоги № 20201117/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС».

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 20201117/1 ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 43389 від 31.01.2020, загальна сума заборгованості за кредитом 9470,68 грн., з яких: 5702,71 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 3167,97 грн. – заборгованість за процентами (а.с.21).

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості від 04.12.2025 по договору про споживчий кредит № 43389 від 31.01.2020 (а.с.21зворот-22), загальна сума заборгованості станом на 04.12.2025 становить 11559,19 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5702,71 грн; заборгованість за відсотками – 3767,97 грн.; три відсотки річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України – 455,79 грн. (період нарахування 18.07.2020 - 23.02.2022); - інфляційне збільшення – 1632,72 грн (період нарахування 18.07.2020 - 23.02.2022).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачу правничу допомогу надано адвокатом Бачинським О.М. на підставі договору про надання правової допомоги № 20251202-7К від 02.12.2025 (а.с. 24-25)

Згідно вказаного договору та розрахунку суми судових витрат, вартість послуг адвоката за представництво інтересів клієнта у судовій справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 7 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 4000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», код ЄДРПОУ 426555697, адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, заборгованість за договором про споживчий кредит № 43389 від 31.01.2020 у розмірі 11 559 грн. 19 коп., судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн., а всього стягнути з неї 17981 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 59 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь