Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №759/3530/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/3530/26

пр. № 3/759/1547/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, за участі прокурора Куцого С.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов`язки директора Державної установи «Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру» Міністерства охорони здоров`я України та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, усупереч вимогам абзацу 1 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та ч. 1 ст. 45 цього Закону без поважних причин несвоєчасно, а саме 14.02.2025 о 10 год. 39 хв., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2021 рік.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги фінансового контролю та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов`язки директора Державної установи «Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру» Міністерства охорони здоров`я України та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, усупереч вимогам абзацу 1 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин несвоєчасно, а саме 14.02.2025 о 10 год. 55 хв., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги фінансового контролю та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов`язки директора Державної установи «Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру» Міністерства охорони здоров`я України та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, усупереч вимогам абзацу 1 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин несвоєчасно, а саме 14.02.2025 об 11 год. 11 хв., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги фінансового контролю та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що подав декларації за 2021-2023 роки несвоєчасно через те, що не був належним чином проінформований про необхідність подання таких декларацій вищим керівництвом, а після того, як йому було повідомлено про таку необхідність, без зволікань подав декларації.

Прокурор Куций С.В. в судовому засіданні зазначив про наявність в діях особи складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема:

-протоколами про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення адміністративних правопорушень;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

-роздруківками декларацій ОСОБА_1 з реєстру декларацій НАЗК, де вказано дати та час подання останнім декларацій за 2021-2023 роки;

-статутом ДУ «УЦІТ та НР» від 21.12.2018 р.;

-наказами про призначення та звільнення директора ДУ «УЦІТ та НР» ОСОБА_1 ;

-наказами про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора та покладеними на нього обов`язками виконуючого директора;

-особовою карткою ОСОБА_1 ;

-усними поясненнями ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 25 березня 2009 року наказом ДУ «УЦІТ та НР» № 3-к «Про призначення директора ОСОБА_1 » на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.03.2009 № 82-о ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДУ «УЦІТ та НР» на умовах укладеного з ним контракту від 25.03.2009 № 446. Надалі, у зв`язку із закінченням строку дії вказаного контракту ОСОБА_1 26.03.2012 звільнено з посади директора ДУ «УЦІТ та НР» та з 27.03.2012 призначено виконуючим обов`язків директора Центру (наказ Міністра охорони здоров`я України від 21.03.2012 № 43-о). Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 23.03.2017 № 11-о ОСОБА_1 виконуючого обов`язків директора ДУ «УЦІТ та НР» МОЗ України 23.03.2017 звільнено за власним бажанням та з 24.03.2017 згідно з наказом МОЗ України від 23.03.2017 № 12-о на нього покладено виконання обов`язків директора ДУ «УЦІТ та НР» МОЗ України, як на заступника Центру, які він виконує по цей час.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі по тексту - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону посадові особи юридичних осіб публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статтями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Відповідно до п. 2 розділу І Статуту ДУ «УЦІТ та НР», затвердженого наказом МОЗ України від 21.12.2018 № 2450, ДУ «УЦІТ та НР» - це державна бюджетна неприбуткова установа, уповноваженим органом управління Центру є МОЗ України.

За своїм правовим статусом ДУ «УЦІТ та НР» є юридичною особою публічного права, майно Центру є державною власністю. Фінансування діяльності ДУ «УЦІТ та НР» здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством (п. 1 розділу IV, пп. 2, 9 розділу V Статуту ДУ «УЦІТ та НР»).

Згідно з п. 6 розділу VII Статуту ДУ «УЦІТ та НР» керівник Центру безпосередньо підпорядковується Уповноваженому органу управління та несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом, і здійснення ним своїх функцій. У цьому ж пункті визначено, що керівник ДУ «УЦІТ та НР», у тому числі, розпоряджається коштами та майном Центру відповідно до законодавства та його статуту, а також уповноважений у встановленому порядку призначати на посади та звільняти з посад працівників ДУ «УЦІТ та НР», застосовувати до них заходи заохочення та дисциплінарні стягнення.

Так, ОСОБА_1 будучи виконуючим обов`язки директора ДУ «УЦІТ та НР» наділений службовими повноваженнями щодо прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників ДУ «УЦІТ та НР», визначення їх посадових обов`язків, застосовування до них заходів заохочення та стягнення, видання у межах своїх повноважень наказів та розпоряджень.

Отже, ОСОБА_1 , як виконуючий обов`язки директора ДУ «УЦІТ та НР», є посадовою особою юридичної особи публічного права, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі обмеження та зобов`язання, передбачені цим законом.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення санкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 1 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Абзацом 1 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Роз`яснення щодо строків та порядку декларування розміщене на офіційному вебсайті Національного агентства у розділі «База знань» - «Декларування/Види декларацій та порядок їх подання» та доступне для публічного ознайомлення.

При цьому строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік становить до 00 годин 00 хвилин 31 січня 2024 року.

Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік становить до 00 годин 00 хвилин 31 січня 2024 року.

Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік становить до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 , був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулі 2021 та 2022 роки до 31 січня 2024 року, а за минулий 2023 рік до 01 квітня 2024 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (ідентифікатор документа - cab2a7d3-e5ca-482f-9104-98d9b71534b6), лише 14.02.2025 о 10:39, а отже не своєчасно.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік (ідентифікатор документа - fc300a7e-52f2-48e7-820c-1b8a4256b1e1), лише 14.02.2025 о 10:55, а отже не своєчасно.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (ідентифікатор документа - e40686b5-c578-45a2-bb70-a777b6beadcb), лише 14.02.2025 о 11:11, а отже не своєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняв ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 16.12.2025, останній розпочав вчиняти дії направлені на заповнення/перегляд розділів декларації лише 12.02.2025, після натискання кнопки «Вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)». Дата реєстрації у Реєстрі - 28.01.2025.

Також Національне агентство листом від 06.08.2024 № 47-10/57396-24 надало інформацію про стан функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», відповідно до якого в період можливого заповнення ОСОБА_1 розділів декларації за 2023 рік збоїв у роботі програмного забезпечення Реєстру не спостерігалось.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що з березня 2017 року призначений на посаду заступника директора ДУ «УЦІТ та НР» та 23 березня 2017 року наказом МОЗ № 12-о на нього, як заступника директора ДУ «УЦІТ та НР» покладено виконання обов`язків директора ДУ «УЦІТ та НР». Крім того останній зазначає що під час покладання на нього обов`язків директора ДУ «УЦІТ та НР» останньому не доводилось, що він є суб`єктом декларування.

На питання щодо причин несвоєчасного подання декларацій за 2021-2023 роки ОСОБА_1 пояснив що під час покладання на нього виконання обов`язків директора ДУ «УЦІТ та НР» йому ніхто не повідомляв, що він є суб`єктом декларування, а вже у 2025 році коли йому уповноважені з питань запобігання корупції МОЗ (хто саме не пам`ятає) в телефонному режимі повідомили, про необхідність у поданні декларації за 2024 рік на сайті НАЗК, після чого останній подав щорічну декларацію за 2024 рік вчасно.

Через деякий час до нього знов надійшов телефонний дзвінок від уповноважених з питань запобігання корупції та ОСОБА_1 було роз`яснено, що після відновлення декларування під час військового стану він, як суб`єкт декларування зобов`язаний подати щорічні декларації за 2021-2023 роки, що останній і зробив.

Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулі 2021-2023 роки шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, 14.02.2025 несвоєчасно, без поважних причин подав щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулі 2021- 2023 роки, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

ОСОБА_1 мав можливість подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулі 2021-2023 роки, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті у будь-якому місці, але оскільки останній є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного із корупцією, у зв`язку із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування займаючи посаду виконуючого обов`язки директора ДУ «УЦІТ та НР», то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця фактичного знаходження ДУ «УЦІТ та НР», а саме: місто Київ, просп. Берестейський, 119/121.

Датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата несвоєчасного подання ним щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулі 2021-2023 роки, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, тобто 14.02.2025.

Фактичним моментом виявлення вчинених ОСОБА_1 правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу. Згідно з наявними у розпорядженні судді протоколами такою датою є 09.02.2026.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є необхідними та достатніми підставами для застосування ст. 22 КУпАП.

Враховуючи, вищенаведене, суддя вбачає, що матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують те, що поважних причин пропуску строку подання декларацій ОСОБА_1 не мав і йому було відомо про обов`язок подання вищенаведених декларацій у встановлений законом строк.

Щодо доводів ОСОБА_1 , про те, що його не було ознайомлено з вимогами антикорупційного законодавства, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону посадові особи юридичних осіб публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому Конституція та Закони України мають вищу юридичну силу ніж відомчі нормативні акти чи роз`яснення. Відтак, ОСОБА_1 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, а в силу займаної посади на нього поширюються обов`язки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». А тому неповідомлення ОСОБА_1 вищим керівництвом про обов`язок своєчасного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави не може слугувати підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки зміст Закону України «Про запобігання корупції» є публічно доступним на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Обставини, які перешкоджають притягненню винної особи до адміністративної відповідальності та накладенню адміністративного стягнення, під час розгляду справи не встановлені.

За приписами ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколи № 266, № 267, № 268, від 09.02.2026), та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ