Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №591/14940/25
Суддя: Янголь Є. В.
Справа № 591/14940/25 Провадження № 3/591/4283/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2026 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, за ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
22.12.2025 р. о 14.00 год., водій ОСОБА_1 в м.Сумах по вул. Івана Сірка біля б. 18/1, керував транспортним засобом ВАЗ 21104, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, проба позитивна 2,02 проміле, водій з результатом не згоден, до найближчого закладу охорони здоров`я прослідувати відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснив, що з правопорушенням згоден, просив розстрочити сплату штрафу на рік в зв`язку з тяжким матеріальним становищем.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.12.20205 р. серії ЕПР1№ 547737 (а.с.1), обліковими даними Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 має посвідчення водія (а.с.7); відеозаписом (а.с.8), поясненнями ОСОБА_1 ..
Підстави для недовіри вказаним доказам суду не наведені, ними підтверджено відмова від проведення огляду на визначення стану сп`яніння водія згідно встановленого порядку, а наданим суду відеозаписом підтверджено керування водієм ОСОБА_1 автомобілем за наведених обставин, а також складання протоколу відносно нього та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 цього правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, всупереч п. 2.5. Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.
Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи характер скоєного правопорушення та особу винного, вважає за необхідне накласти на особу, що притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.
З приводу заявленого ОСОБА_1 клопотання про розстрочку сплати штрафу слід зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст. 301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Тобто, КупАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.
Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Ч. 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то йому слід призначити штраф за цією статтею на користь держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., а також те, що ОСОБА_1 має складне матеріальне становище, його клопотання слід задовольнити та розстрочити йому виплату штрафу на строк 12 місяців (десять) зі щомісячним платежем 1 417 (одна тисяч чотириста сімнадцять ) грн. щомісяця.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ч.4 ст. 53 КК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 гривень.
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Зарічного районного суду м.Суми від 25.02.2026 р. про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 грн на строк 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою штрафу рівними частинами по 1 417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 00 копійок щомісяця до 28 числа кожного місяця.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя Є.В.Янголь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua