Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №698/1020/25 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/1020/25

Провадження № 2/698/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через свого представника Щербань В.С. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 1538-9565 від 11.04.2025 року у розмірі 105672,00 грн., а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1538-9565.

На виконання зазначених вимог, позичальниці було надано наступний одноразовий ідентифікатор А2761, для підписання Кредитного договору № 1538-9565 від 11.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачцікредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальний розмір кредиту – 29500,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту, стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору,за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем додано до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 105672,00 грн., з яких 29500,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 55522,00 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 14750,00 грн. – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 5900,00 грн. – заборгованість по комісії.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

06.01.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить суд не стягувати із неї заявлену позивачем суму заборгованості у повному обсязі та зменшити суму нарахованих процентів, штрафів, пені та комісій як явно неспівмірних та надмірних. Зазначає, що вона неодноразово зверталась до позивача із заявами щодо реструктуризації боргу, надання розстрочки та пом`якшення умов погашення. Їй було запропоновано позивачем так звані «лояльні умови» у сумі близько 61950,00 грн., однак через складне матеріальне становище вона просила розбити зазначену суму на два платежі, на що отримала відмову. Вказує, що на даний час, вона перебуває за кордоном та не має стабільного доходу, оскільки не має офіційного працевлаштування. Просить суд перевірити правомірність нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій з урахуванням вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», а також зменшити неустойку (штраф, пеню) відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Крім того, 06.01.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідачки до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, у якій вона посилається на те, що вона не є юристом, тому самостійно готувала процесуальні документи та зверталась по консультації до юристів. Паралельно вела переговори з позивачем щодо досудового врегулювання спору та можливості реструктуризації боргу, що підтверджується наявним листуванням. Вважає, що зазначена причина несвоєчасного подання відзиву є обгрунтованою та може бути підставою для поновлення вказаного строку.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання відзиву, суд враховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, змагальності. диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом, враховуючи значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, та обов`язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та розглянути справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог та на підставі поданих доказів.

Відзив подано до судового засідання 06.01.2026 року через систему «Електронний суд», тобто вимоги ч. 4 ст. 178 ЦПК України дотримані.

Беручи до уваги наведені підстави для поновлення пропущеного строку, факт введення на території України воєнного стану, а також важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті, враховуючи, що відзив на позов з клопотанням про поновлення строку на його подання відповідає вимогам чинного законодавства, суд визнає причини пропуску встановленого строку поважними та вважає за необхідне поновити строк для подання відзиву на позов.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторонни домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 11.04.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле,укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1538-9565 продукту «MaxiKasa» в електронній формі, який підписано 11.04.2025 року о 13 год. 25 хв. позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора А2761.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії продукту «MaxiKasa» ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надає ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії на наступних умовах: сума кредиту 29500,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 114014,15 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет. Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 0,946%. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складає 84514,15 грн.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні кредиту.

У пункті 13 договору зазначено реквізити позичальниці ОСОБА_1 , паспорт, місце проживання, РНОКПП, електронна адреса, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором А 2761.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, видача коштів за кредитним договором № 1538-9569 від 11.04.2025 року здійснювалася за допомогою системи EasyPay, а саме платіж 1588623626, дата 11.04.2025, номер платіжної карти 444111*6076, призначення платежу: видача коштів за кредитним договором № 1538-9569 від 11.04.2025 року, сума 29500,00 грн..

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 24.10.2025 року № 7/16985 встановлено, що 11.04.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс»згідно договору № 1538-9569перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 29500,00 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1538-9569 від 11.04.2025 року, який надав позивач, за період з 11.04.2025 року по 21.10.2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 21.10.2025 року у сумі 105672,00 грн., з яких: 29500,00 грн. залишок заборгованості за основною сумою боргу; 55522,00 грн. залишок заборгованості за відсотками, 14750,00 грн. залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 5900,00 грн. заборгованість по комісії.

Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 29500,00 грн. строком на 300 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 29500,00 грн. шляхом перерахування на банківську платіжну картку НОМЕР_1 ,вказану ОСОБА_1 у договорі про відкриття кредитної лінії№ 1538-9569 від 11.04.2025 року,підтверджений належними доказами, а саме довідкоюТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 24.10.2025 року № 7/16985 та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, видача коштів за кредитним договором № 1538-9569 від 11.04.2025 року.

Крім того, відповідачкою у відзиві на позовну заяву не заперечується факт виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором та перерахування на її картковий рахунок, який зазначений у цьому договорі, кредитних коштів у розмірі 29500,00 грн., на умовах, визначених цим договором.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому грошові кошти у розмірі 29500,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідачки процентів та комісії, суд виходить з наступного.

У пунктах 4.3., 4.6. договору сторони погодили, що тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Відповідно до п. 4.7. укладеного договору комісія за видачу кредиту становить 20.00 процентів від суми виданого кредиту.

Розрахунок заборгованості за процентами та комісією проведений з дотриманням узгоджених сторонами вказаних істотних умов договору, що узгоджується приписами Закону України "Про споживче кредитування", а відповідачка не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також відповідачкою правильність здійснення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 55522,00 грн. та комісією у розтірі 5900,00 грн.у відзиві на позовну заяву не спростовано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачкою грошові кошти отримані, але в порядку та на умовах договору не повернуто заборгованість за нарахованими процентами в сумі 55522,00 грн. та узгоджена комісія 5900,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення звідповідачки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 14750,00 грн., суд виходить з наступного.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.

На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України та діє.

З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунокзаборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 14750,00 грн., які відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У приписах ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачкою належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» засновані на законі та умовах укладеного договору, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1538-9565 від 11.04.2025 року у розмірі 90922,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту – 29500,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 55522,0 грн., заборгованості по комісії – 5900,00 грн., а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2083,26 грн. (розмір заявлених вимог – 105672,00 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню – 90922,00 грн. (86,0%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом – 2422,40 грн. (2422,40 х 86,0 % : 100 % = 2083,26).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1538-9569 від 11.04.2025 року у розмірі 90922 (дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598)понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 26 (двадцять шість) коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко