Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №695/4167/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4167/25

номер провадження 2-а/695/21/26

18 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Козлова Б.О.,

представника позивача – адвоката Сененко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Сененко Катерини Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №1/442 від 05.09.2025,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Сененко К.В. звернулася до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії № 1/442 від 05.09.2025. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.05.2024 набули чинності зміни до законодавства щодо військового обліку та мобілізації. Зокрема, було встановлено обов`язок уточнення військово-облікових даних. Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування а соціальної підтримки. Тобто, до 17.07.2024 громадяни повинні уточнити свої дані безпосередньо в ТЦК та СП, в ЦНАПі або ж за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста. 10 липня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у застосунку Резерв+ оновив свої дані. Відповідно даних цього ж застосунку: дані уточнено вчасно. Отже, ОСОБА_1 10.07.2024 виконав вимоги, які передбачені ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». 22 серпня 2025 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці, яку отримав від старости села Лихоліти Золотоніського району Черкаської області. Під час перебування цього ж дня в ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 повідомили про те, що він без поважних причин не з`явився 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці №3892358 від 14.06.2025 для уточнення даних. В подальшому 22.08.2025 начальник відділу обліку мобілізаційної роботи - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майор ОСОБА_2 склав протокол №1/442 про адміністративне нровапорушення, відповідно до якого вказано, що 22.08.2025 о 16.16 год. встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 в порушення вимог частини 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджеих постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором Укрпошта» про прибуття 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних (поштове відправлення направлялося на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «адресат відсутній за вкаказаною адресою»), до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Не погоджуюсь з даними протоколу, в поясненнях ОСОБА_1 вказав, що про надходження рекомендованого листа з повісткою йому не було відомо, він нічого не отримував. При цьому позивач просив надати докази на підтвердження обставин неможливості отримання інформації з відкритих реєстрів (джерел) щодо його особи, але дане прохання було проігнороване. Необхідності в уточненні даних ОСОБА_1 безпосередньо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 не було, оскільки ним вчасно було оновлені дані, а відповідач самостійно міг отримати будь-які дані з інших джерел. Зазначила, що ОСОБА_1 в травні 2025 року був в ІНФОРМАЦІЯ_6 та подавав документи на відстрочку по п.4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як самостийно виховує і утримує дитину. 05 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 по даному факту відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 1/442 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. та зі змісту якої вбачається, що 05.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 в порушення вимог частини 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов 'язаиих та резервістів», затверджеих постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором «Укрпошта» про прибуття 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних (поштове відправлення направлялося на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, причин неявки не повідомим, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, винесена постанова не відповідає дійсності інкримінованого правопорушення. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 при винесенні оскаржуваної постанови не зазначено, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП постанова також не містить. Жодного повідомлення, як за номером телефону, так і повідомлення про надходження рекомендованого листа ОСОБА_1 не отримував та йому не було відомо про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 30.06.2025. Як вбачається зі змісту копії повістки № 3892358 від 14.06.2025 ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) належало з`явитися 30.06.2025 о 14.00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до копії опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610260357398 на ім`я ОСОБА_1 за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , 14.06.2025 направлено повістку № 3892358 від 14.06.2025, що також підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610260357398 від 13.06.2025. Згідно з довідкою про причини повернення поштового відправлення № 0610260357398 від 24.06.2025 поштове відправлення з повісткою на ім`я ОСОБА_1 повернулось неврученим до відправника ІНФОРМАЦІЯ_6 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Наданий опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610260357398 від 14.06.2025 не підтверджує того факту, що позивачу направлялась саме повістка № 3892358, оскільки в ньому відсутні як підпис відправника, так і підпис з печаткою працівника поштового зв`язку. Натомість, зазначена обставина свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Таким чином, маючи можливість отримати інформацію про ОСОБА_1 як військовозобов`язаного з інших відомчих реєстрів, станом на момент його з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 , службовими особами не було використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.

Враховуючи викладене вище, представник позивача просить скасувати постанову №1/442 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05.09.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді 17000 грн. штрафу, а справу закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30 вересня 2025 року до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказав, що в цій адміністративній справі ІНФОРМАЦІЯ_9 є не належним відповідачем, який не зможе у разі доведення, що дійсно право позивача було порушено, скасувати оскаржувану постанову, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8 .

30 вересня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення, у яких просили відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 05.04.2024 по 25.05.2025 користувався відстрочкою від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до аб.5 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 14 червня 2025 року було сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повістку №3892358 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 14.00 год. 30.06.2025 для уточнення даних. Дана повістка була надіслана поштовим оператором АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 . Згідно трекінгу відправлень «Укрпошта» та довідки про причини повернення (Ф.20) 24.06.2025, поштове відправлення повернуте з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. 30 червня 2025 року ОСОБА_1 у визначений у повістці №3892358 день та час не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. Таким чином своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію і тим самим вчинив адміністративне правопорушення. З 10.07.2025 року ОСОБА_1 передано в розшук, як особу, що не прибула вчасно за повісткою та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. 22 серпня 2025 року ОСОБА_1 самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Цього ж дня в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно ОСОБА_1 було складено протокол №1/442 від 22.08.2025 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивачу було надано можливість написати власноручно пояснення, чим останній і скористався, написавши в протоколі лише, що «повідомлення, про те що мені надійшов рекомендований лист з повісткою від ТЦК неотримуваву відповідно і повістку не отримував». 05 вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 в присутності представника ОСОБА_1 адвоката Сененко К.В. відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , де встановлено, що перебуваючи на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порушення вимог частин 1, 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пунктів 1, 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором «Укрпошта» про прибуття 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних (поштове відправлення направлялось на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», при цьому особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання), до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, причин неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. За результатами розгляду адміністративної справи було винесено постанову №1/442 від 05.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000,00 грн. Таким чином своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію і тим самим вчинив адміністративне правопорушення. Щодо зазначення позивачем в позовній заяві, що при винесенні оскаржуваної постанови не зазначено, які саме дані позивач не уточнив, то постановою №1/442 від 05.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, інкриміновано правопорушення - неявка по повістці до ТЦК, а не неуточнення даних.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Сененко К.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, де передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, відповідні керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.235КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення» вказує на те, що співвідповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_10 є належним суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до протоколу № 1/442 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеним начальником відділу обліку мобілізаційної роботи – заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) по АДРЕСА_1 ), перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 в порушення вимог частини 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором Укрпошта» про прибуття 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних (поштове відправлення направлялося на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «адресат відсутній за вкаказаною адресою»), до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/442 від 05.09.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову, відповідно до якої 05.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) по АДРЕСА_1 ), перебуваючи на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_7 в порушення вимог частини 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором Укрпошта» про прибуття 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних (поштове відправлення направлялося на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «адресат відсутній за вкаказаною адресою»), до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн..

Відповідно мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уточнив свої персональні дані вчасно. Мав відстрочку до 28.10.2025. Документ оновлено о 10.32 год. 09.05.2025.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_6 30.06.2025 о 14.00 год. по повістці, що належним чином вручена та не повідомлення про поважні причини такої неявки, чим порушено вимоги частини 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п.п.21, 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близько городича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з абз.2,3 п.34 Порядку № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованою адресою проживання якого з 19.07.2005 є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/022994438 від 05.09.2025.

Доказів повідомлення відповідача про іншу адресу проживання, зокрема, шляхом оновлення персональних даних через електронний кабінет призовника з використанням мобільного додатку «Резерв+» або шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг, позивачем суду не надано.

На ім`я ОСОБА_1 створена повістка №3892358 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) на 30.06.2025 об14.00 год. для уточнення даних.

Вказана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 та 24.06.2025 повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, відповідно до п.34 Порядку №560, повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 направлена за єдиною відомою відповідачу адресою - за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, у розумінні п.41 Порядку № 560, ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак за викликом не прибув, причини неприбуття за повісткою не повідомив.

Разом з тим, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з приведених норм вбачається, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваної постанови була неявка по повістці, направленій для уточнення даних.

Суд зауважує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач вчасно уточнив свої персональні дані.

Так, відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», останній містить відмітку «дані уточнено вчасно», документ оновлено о 10.32 год. 09.05.2025.

При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.

Також, варто зауважити що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Користувався правом на відстрочку на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 28.10.2025.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності виклику особи до ІНФОРМАЦІЯ_6 , так як військовозобов`язаний виконав покладений на нього обов`язок передбачений Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу", уточнивши свої персональні дані та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 28.10.2025, тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адвоката Сененко Катерини Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_3 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 05.09.2025 № 1/442 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення буде складено 23.02.2026.

Суддя: К.М. Ушакова