Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №570/6629/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №570/6629/25

Суддя: Красовський О.О.

Справа № 570/6629/25

Номер провадження 2/570/758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У зв`язку з тим, що подружжя має різні характери, різні погляди на життя, позивачка не має бажання надалі проживати з відповідачем, позивачка просить суд розірвати шлюб.

Провадження у справі було відкрите 23.12.2025 року, справа призначена до розгляду на 24.02.2026 року.

Відповідач відзив не подав.

В судовому за сіданні позивачка позов підтримала. Прояснила суду, що подружнє життя не склалося через те, що відповідач вчиняв сварки, це тривало близько трьох років. Відповідач міг залишити сім`ю на кілька днів, потім повертався. Позивачка пробачала таку поведінку відповідача, бо він обіцяв, що зміниться. Сторони перестали проживати як сім`я з грудня 2025 року, коли після чергової сварки відповідач сказав, що подасть заяву на розірвання шлюбу. Позивачка вирішила сама подати заяву про розірвання шлюбу, оскільки не має до відповідача почуття любові, сім`я існує формально, відповідач обмежує її у власній свободі, шлюб суперечить її інтересам. Не бажає, щоб суд надавав строк для примирення.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що бажає зберегти сім`ю. Він вживає заходи щодо спілкування з позивачкою, але вона його ігнорує. Він не вчиняв протиправних дій щодо позивачки, робив їй конструктивні зауваження щодо належного виховання дітей, але позивачка ніяк на це не реагувала. У той же час розуміє, що якщо позивачка не бажає з ним проживати, то він на це не може вплинути.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 10.01.2013 року у відділі ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 4.

Від шлюбу мають п`ятеро дітей.

Позивачка пояснила, що сторони не проживають як сім`я з грудня 2025 року. Сторони мають різні характери, різні погляди на життя. В сім`ї часто виникали сварки.

Відповідач не заперечив зазначену обставину, але пояснив, що він не сварився з позивачкою, а робив їй конструктивні зауваження.

Позивачка не бажає надалі проживати разом з відповідачем, оскільки вона не має до нього почуття любові.

Положення законодавства.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Стаття 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Висновки суду.

Виходячи з положень ст. ст. 110, 112 СК України, а також того, що особа має право вільно вирішувати питання щодо розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Позивачка заявила, що шлюб суперечить її інтересам, це має істотне значення.

Судові витрати.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивачки. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , зареєстрований 10.01.2013 року відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 ).

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 25 лютого 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua