Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №568/283/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/283/26

Провадження № 3/568/247/26

25 лютого 2026 р. м. Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу, матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 вид. 5627 від 02.03.2023 р. РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені)

встановив:

01 січня 2026 року о 23 год. 21 хв. в с.Ситне по вул.Шевченка, 15 неповнолітній ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE 200R» д.н.з. НОМЕР_3 у якого був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 г Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

01 січня 2026 року о 23 год. 21 хв. в с.Ситне по вул.Шевченка, 15 неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORTE 200R» д.н.з. НОМЕР_3 не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортного засобу відповідної категорії, не отримував, чим порушив п.2.1 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Крім того, 01 січня 2026 року о 23 год. 21 хв. в с.Ситне по вул.Шевченка, 15 неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORTE 200R» д.н.з. НОМЕР_3 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, чим порушив п.2.4, п.8.9 б Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2026 р. справи №568/283/26 (провадження по справі №3/568/247/26), №568/284/26 (провадження по справі №3/568/248/26), №568/285/26 (провадження по справі №3/568/249/26) притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднанні в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи №568/283/26 (провадження по справі №3/568/247/26).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив обставини викладенні в протоколах про адміністративне правопорушення. Вказав, що не маючи посвідчення водія сів за кермо мотоцикла, оскільки потрібно було їхати додому з баскетболу. Просив суворо не карати.

Допитана мама ОСОБА_2 суду вказала, що син за власні кошти купив мотоцикл, їй було відомо що він сів за кермо транспортного засобу не маючи посвідчення водія.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст.126 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача права керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.122-2 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Крім визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП його вина доведена протоколами про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №556900 від 01.01.2026 р. (а.с.2); протокол ЕПР1 №556899 від 01.01.2026 р. (а.с.10); протокол ЕПР1 №556912 від 01.01.2026 р. (а.с.18); DVD дисками записаними з нагрудної камери поліцейського №860433, №860421 (а.с.6, 14, 22) та іншими дослідженими судом доказами.

З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.1А Правил дорожнього руху України, а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того порушив п.2.1 г Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен подавати чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Щодо визначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому. Обставин, які обтяжують його відповідальність, суд не встановив.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ч.2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 24, 34, 35, 36, 122-2, 126, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень на р/р UA218999980313020149000017001, код ЄДРПОУ - 38012494, ГУК у Рівнен.обл./ Рівнен.обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний строк, штраф підлягає примусовому стягненню із ОСОБА_2 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В.О. Троцюк