Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №556/3741/25 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/3741/25

Номер провадження 2/556/61/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2026 року Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі – Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

в с т а н о в и в:

До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття, оскільки в добровільному порядку відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, перебуває за межами України. Просить позов задовольнити.

Вказаний позов надійшов до суду 16 грудня 2025 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Належним чином повідомлений відповідач, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Каноницькою сільською радою Володимирецького району, про що 26.01.2004 року зроблено запис №1, (сідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 26.01.2004 року).

Від спільного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двоє дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/005765057 від 28.07.2023, виданої Каноницькою територіальною громадою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 . (Витяг з реєстру територіальної громади №2024/011869811 від 01.10.2024, виданий Каноницькою територіальною громадою)

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статті 182 СК України, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

А як зазначено в ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, зобов`язаний їх утримувати до досягнення повноліття, не має інших утриманців, а також відсутні обставини, які б перешкоджали ОСОБА_2 виконувати свій обов`язок по утриманню дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь, на утримання неповнолітніх дітей аліментів в твердій грошовій сумі - 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум з 01 січня 2026 року: дітей віком до 6 років - 2 817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 гривень.

А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та заявлених позивачем вимог, враховуючи наведені обставини і те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, засад справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, що буде достатнім для забезпечення належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку дітей, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.

При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 16 грудня 2025 року.

Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі - 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 180, 182,184 СК України, ст.ст.4,6,8,10-13,17-18,141,259,263-265,274-275,279,430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду - 16.12.2025 р. і до досягнення дітьми повноліття

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Відповідно дост. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Котик Л.О.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання згідно відповіді з ВОМІРМП УДМС: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .