Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №545/194/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/194/26

Провадження № 2-а/545/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому зазначила, що 12.01.2026 року близько 19-55 годин вона на автомобілі «Renault Kangoo», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по вул. Київське Шосе в м. Полтаві. Під час руху автомобіль було зупинено працівниками поліції та повідомлено про те, що номерний даного автомобіля неосвітлений в темну пору добу. За вказаним фактом 12.01.2026 року інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Дігтяр М.О. було складено постанову серії ЕНА № 6502175, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 порушила п. 2.9 в. ПДР України- керування транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим та останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки перед виїздом ОСОБА_1 , як водійка, переконалась в технічно справному стані автомобіля, в тому числі, перевірила справність всіх зовнішніх світлових приладів. Більше того, під час зупинки транспортного засобу номерний знак був освітлений двома лампами, видимий для інших учасників руху, видимість була достатньою, номерний знак чистий (незабруднений). Водночас, навітьсамою інспекторкою підтверджувався сам факт справної роботи лампочок, однак на її думку, вони не в достатньому обсязі освічують номерний знак.

Враховуючи вищенаведене, просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6502175 від 12.01.2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн., провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 19.01.2026 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення виявлених недоліків. 22.01.2026 року недоліки позову усунені.

Ухвалою судді від 26.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників процесу.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача- Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, не погоджуючись з позовними вимогами, 06.02.2026 року надіслав відзив на позов, у якому зазначив, 12.01.2026 року об 19 год. 54 хв. в м. Полтава, по вул. Київське Шосе, 39, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушила п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року. Згідно п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу... Однак, позивач в порушення вимог п. 2.3 а) ПДР створював своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Згідно п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті й достатньо освітлені. Відповідно до п. 2.9. ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому гані МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного тка або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у тому числі і правом на правову допомогу, під час розгляду справи не було, що підтверджується матеріалами відеофіксації.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, відповідно до ст. 90 КАС України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно до п. 7 ч. 1ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

Предметом розгляду у даній справі є постанова поліцейського УПП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст. 121-3 КУпАП покладено на органи Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до частини п`ятої ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до пунктів 2.3.(а) та 2.3.(б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 2.9.(в) ПДР водієві забороняє керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП, передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ставиться в провину керування транспортним засобом з неосвітленим в темну пору добу номерним знаком (а.с. 5).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З наданого стороною відповідача та дослідженому в судом відеозапису вбачається, що поліцейськими позивачці ОСОБА_1 повідомлено про факт керування останньою транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, та роз`яснено, що його неможливо розпізнати на відстані 20 м. Проте, вказаним відеозаписам також зафіксовано, що номерний знак транспортного засобу «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , був освітлений двома лампочками, що повністю спростовує викладені у оскаржуваній постанові обставини. (а.с. 36).

Крім того, суд зазначає, що з системного аналізу правових норм (ч. 1 ст. 121-3 КУпАП) вбачається, що вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 м. застосовується лише у разі забруднення номерного знаку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Заразом суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 463/1352/16-а, згідно з котрою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи встановлені обставини, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що на момент зупинення транспортного засобу працівниками поліції, дії позивача ОСОБА_1 як водійки, не утворювали складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у зв`язку з чим спірна постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6502175 від 12.01.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП- у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб