Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №538/29/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/29/26

Провадження № 1-кп/538/75/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175600000008 від 07.01.2026 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Тартаул, Республіки Молдова, громадянки Молдови, із середньою освітою, не одруженої, маючої на утриманні неповнолітнього сина, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судима, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

06.01.2026 близько 18:00 ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшла до магазину «Продукти», який розташований в селі Білогорілка по вулиці Перемоги,1, Миргородського району Полтавської області, де зустріла свого колишнього співмешканця - ОСОБА_5 . Під час розмови з останнім, на ґрунті поділу та використання спільного майна між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , стоячи від нього зліва, в той час коли ОСОБА_5 знаходився у положенні сидячи на стільці, нанесла останньому один удар кулаком правої руки в обличчя у ділянку носа. Після чого, продовжуючи свої дії ОСОБА_7 , стоячи вже позаду ОСОБА_5 , який встав зі стільця, нанесла йому один удар правою ногою у взутті в поперекову ділянку тулуба справа. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичного експерта №13 від 08.01.2026, спричинила своєму колишньому співмешканцю ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: підшкірних крововиливів в ділянці нижнього повіка лівого ока; в ділянці нижнього повіка правого ока з переходом на праву щічну ділянку, в поперековій ділянці справа в проекції правого поперекового відростку 1-го поперекового хребця, які можуть бути оцінені, як у своїй сукупності так і кожне зокрема, як такі, що носить ознаки легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми протиправними діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Потерпілий в судовому засіданні суду пояснив, що дійсно ОСОБА_4 06.01.2026 вдарила його в обличчя та по попереку.

Обвинувачена не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, в судовому засіданні пояснила що дійсно нанесла удари ОСОБА_8 ,. при цьому перебувала в стані сп`яніння.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої, потерпілого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинувачену, потерпілого суд вважає, що її вина у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачена вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та наступні дані про особу обвинуваченої.

Так, ОСОБА_7 раніше в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачена визнала вину у вчиненні кримінального проступку. Крім того, сприяла здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Натомість вказану в обвинувальному акті як обтяжуючу обставину "щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах" суд такою не визнає, оскільки, як пояснив потерпілий, він більше 15 років перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, хоча і не підтримує з нею шлюбних відносин, а щодо обвинуваченої, то з останньою вже тривалий час , в т.ч. і станом на 6 січня 2026 р., вже не підтримує жодних відносин.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, та те, що за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченої та враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, незважаючи на обставину, що обтяжує покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_10