Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №535/1083/25 — Котелевський районний суд Полтавської області

Суд: Котелевський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №535/1083/25

Суддя: Гуляєва Г. М.

Справа № 535/1083/25

Провадження № 2/535/83/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 лютого 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

з участю секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу №535/1083/25 за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район , с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, б.239, РНОКПП: НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місце перебування в/ч НОМЕР_3 , РНОКПП: не відомо) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

УСТАНОВИВ:

06.11.2025 ОСОБА_3 звернулася до Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просив стягнути з відповідача 300 000 грн. матеріальної, 100 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В обгрунтування всоїх позовних вимог зазначив, що 13 квітня 2025 року близько 21:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи на території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем свого проживання та його батька ОСОБА_3 (далі-позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, свідомо виконав дії, спрямовані на спричинення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об`єктів, а саме за допомогою запальнички та бензину, умисно вчинив підпал житлового будинку зсередини.

Згідно з висновком пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/117-25/9031-ПТ від 23.04.2025, причиною виникнення пожежі було джерело запалювання, занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки. Осередок пожежі знаходився на підлозі біля дивану у кімнаті АДРЕСА_4 (спальній кімнаті).

Внаслідок протиправних та злочинних дій ОСОБА_4 , які виразилися в умисному пошкодженні та знищенні майна вчиненому шляхом підпалу, ОСОБА_4 умисно завдав потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 300 000,00 гривень.

Факт умисного підпалу підтверджено вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року у справі № 535/449/25, згідно з яким ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України. Підпал кваліфіковано як тяжкий злочин.

Окрім того, 22 травня 2025 року між начальником Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області Скибою Дмитром Ігоровичем та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості, у зв`язку з наданням 21.05.2025 потерпілим ОСОБА_3 письмової згоди прокурору на укладення ними угоди про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, що також підтверджується вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року у справі № 535/449/25.

Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 300000,00 гривень, що підтверджено вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року у справі № 535/449/25.

Згідно з медичною документацією від 22 жовтня 2025 року, виданою лікуючим лікарем Комунального некомерційного підприємства «Котелевський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_6 позивач перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря з 2023 року, має діагнози: ІХС. (ішемічна хвороба серця). (Гострий 08.11.23 з зубцями Q розповсюджений задній інфаркт міокарда) за КАГ (11.01.23) тромбоз, оклюзія проксимальної третини ОПКА, стеноз ТГГК ОГ ПКА до 90%, субоклюзії проксимальної та середньої третини ПМШГ ПКА. Гіпертонічна хвороба (з 2016 р.) ІІІ ст, 3 ст ризик 4 СН І зі збереженою систолічною функцією ЛШ (ФВ -50%) ЕХОКС 13.01.23. Макулярний набряк правого ока. Артифакія обох очей з 2020 р. Цукровий діабет (з 2024 р.) ІІ тип, середньої важкості в стадії субкомпенсації.

Позивач переніс гострий з зубцями Q розповсюджений задній інфаркт міокарда за КАГ/11.01.2015.

Хоча окремі хронічні захворювання позивача існували до вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення щодо майна позивача, однак зазначена подія спричинила суттєве погіршення його психоемоційного стану, що негативно вплинуло на перебіг наявних хвороб. Після втрати житла та пережитого стресу позивач відчував постійну тривогу. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заподіяв позивачу також моральну шкоду, що виразилася у психологічних стражданнях, порушенні права власності та погіршенні якості життя позивача.

За обставинами справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок вчинення протиправних дій, а саме підпалу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , завдав позивачу матеріальну шкоду на загальну суму 300000,00 гривень.

Моральну шкоду від протиправної поведінки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оцінює в 100 000,00 грн.

Тому звернувся з відповідним позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду на загальну суму 300000,00 гривень та моральну шкоду на загальну суму 100 000,00 гривень.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання (а.с.20-21).

26.01.2026 від представника позивача-адвоката Сідько С.І. надійшла письмова заява через підсистему Електронний суд про розгляд підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника, просили закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду (а.с.36-37).

Ухвалою Котелевськогого районного суду Полтавської області від 26.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.39).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення направлення поштових відправлень на адресу фактичного місця перебування у Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64). Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали Подільського районного суду м.Полтави від 02.02.2026 року та згідно повідомлення ДУ "Полтавська виправна колонія (№64)" від 12.02.2026 року ОСОБА_4 ,1986 року народження, звільнений 10.02.2026 року на підставі ст.81-1 КК України, умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом у в/ч НОМЕР_3 , з встановленням адміністративного нагляду.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справ.

Відповідно до положень ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Суд вирішив можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13 квітня 2025 року близько 21:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи на території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем свого проживання та його батька ОСОБА_3 (далі-позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, свідомо виконав дії, спрямовані на спричинення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об`єктів, а саме за допомогою запальнички та бензину, умисно вчинив підпал житлового будинку зсередини.(а.с.7-8).

Позивач переніс гострий з зубцями Q розповсюджений задній інфаркт міокарда за КАГ/11.01.2015.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦКУ кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 ЦКУ).

П.2, 3 ч.2 ст. 23 ЦКУ зазначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Відповідно до абз.3 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня

1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

У постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 Об`єднана палата КЦС зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Протиправною поведінкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, порушеному звичному укладі його життя внаслідок вчинення щодо нього кримінального правопорушення, переживаннях, які він отримав внаслідок порушення його права власності на житловий будинок.

Згідно постанови КЦС ВС від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19 тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно- правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

Згідно ч.3 ст.23 ЦКУ якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст.15,16,23,1166 ЦК України, ст.12,13,76,89,141,247,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: не відомий на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 матеріальну шкоду на загальну суму 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: не відомий, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду на загальну суму 100 000,00 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: не відомий на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_7 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );

представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район , с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, б.239, РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місце перебування в/ч НОМЕР_3 , РНОКПП: не відомо).

Повний текст рішення складено 25.02.2026 року.

Суддя: Г.М. Гуляєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua