Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №532/3174/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3174/25

2/532/393/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

29.12.2025 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що між сторонами 14.02.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 14.02.2025-100001081, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 5 000 гривень строком на 140 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 15500 гривень. Таким чином представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 15500 гривень та судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.12.2025 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

09.02.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві ОСОБА_1 вказала, що проценти нараховано несправедливо та є непропорційно великою сумою. Вказане суперечить п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої несправедливими є умовами сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором. Також комісію нараховували щомісячно і додавали до суму боргу. Незаконною є неустойка, стягнення якої заборонене під час дії воєнного стану. На підставі викладеного відповідач прохала відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 10 500 гривень (а. с. 51-59).

17.02.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою договір укладено відповідно до норм чинного законодавства. Комісію нараховано за перерахування коштів на рахунок з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу. Неустойка нарахована відповідно до спеціальної норми Закону України «Про споживче кредитування», що має перевагу над загальними нормами ЦК України. Крім цього надано детальний розрахунок заборгованості за кредитом. На підставі викладеного представник позивача прохав суд задовольнити позовні вимоги (а. с. 72-86).

Представник позивача Медведєва Н. О. в позовній заяві прохала суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася. Надала до суду відзив, в якому прохала відмовити у задоволенні позовних вимог у розмірі 10 500 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 14.02.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 14.02.2025-100001081, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 5 000 гривень строком на 140 днів. Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (плата за надання кредиту) – 20% від суми Кредиту та дорівнює 1000 грн. 00 коп. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 25-31).

Договір укладено шляхом прийняття відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №274-3110 від 31.10.2025 було успішно перераховано кошти на картку 4441111139598084 14.02.2025 о 12 год. 29 хв. на суму 5000 гривень, призначення платежу – видача за договором кредиту № 14.02.2025-100001081 (а. с. 20).

Суду також надано копію договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеного між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а. с. 15-19).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 14.02.2025-100001081 заборгованість Гадючки складає: 5 000 гривень основного боргу, 7 000 гривень процентів, 1000 гривень комісія за надання кредиту, 2500 гривень неустойка. Всього 15 500 гривень (а. с. 22).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено з поданого відповідачем відзиву, що ОСОБА_1 визнається заборгованість у розмірі 5 000 гривень, а саме тіла кредиту, про що свідчить заперечення в частині процентів, неустойки та комісії у розмірі 10 500 гривень. Відповідачем також не заперечується факт укладення кредитного договору. За таких обставин суд вважає доведеним укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000 гривень.

Що стосується нарахованих відсотків за кредитним договором, суд зазначає наступне.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №202/4494/16-ц від 31.10.2018, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом перевірено детальний розрахунок заборгованості позивача (а. с. 95-98) та встановлено, що нарахування відсотків здійснювалося відповідно до умов договору (1% на день) та в межах погодженого строку (140 днів). Таким чином сума процентів у розмірі 7000 гривень нараховано згідно погоджених сторонами умов (5000*1%*140).

Відповідачем не надано суду власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача щодо нарахованих процентів та відсоткової ставки за ними.

Доводи відповідача зводяться до заперечення проти нарахування непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором, що не є тотожним за своєю правовою природою відсоткам за правомірне використання кредитних коштів.

Щодо нарахування комісії за кредитним договором суд зазначає, що комісію нараховано відповідно до умов договору одноразово, що передбачено договором, у розмірі 1 000 гривень. Комісію нараховано за перерахування коштів на рахунок з використанням стороннього сервісу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Водночас суд не може погодитися із нарахуванням неустойки за кредитним договором з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки неустойка нарахована за період після 24 лютого 2022 року, заборгованість за неустойкою у розмірі 2500 гривень стягненню не підлягає.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

За змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 13000 гривень (основний борг у розмірі 5 000 гривень, проценти за користування кредитом у розмірі 7000 гривень та комісію у розмірі 1000 гривень).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2031,66 гривень (2422,40* 83,87%).

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.02.2025-100001081 від 14.02.2025 у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати в розмірі 2031,66 (дві тисячі тридцять одна грн 66 коп.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А);

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя