Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №527/3586/25 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/3586/25

провадження 2/527/258/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судових засідань - Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», який подано представником позивача Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2025 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, сформованим в системі «Електронний суд» 11.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 17.01.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4304872 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 2500 грн, строк кредиту: 351 днів: з 17.01.2024 по 02.01.2025. Відповідно до вказаних умов, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй грошові кошти у сумі 2500 грн.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 року № 25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4304872 від 17.01.2024 року загальна сума заборгованості склала 16658,52 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2495,99 грн., заборгованості за процентами 14162,53 грн. Станом на дату укладення договору факторингу від 25.10.2024 № 25/10/2024 строк дії договору № 4304872 від 17.01.2024 не закінчився, а тому в межах дії договору позивач у період з 26.10.2024 по 02.01.2025 (69 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 4305,6 грн (2495,99 грн * 2,5% = 62,4 грн * 69 календарних днів = 4305,6 грн).

На підставі викладеного, представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 20964,12 грн та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві прохав проводити судове засідання за відсутності представника банку, не заперечував щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату та час судового засідання. Відзиву, клопотань та заяв до суду не надходило.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4304872 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді, який відповідач підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «10223». Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту складає 2500,00 грн, строк кредитування 351 днів з 17.01.2024 по 02.01.2025 (п.1.3.).Пунктом 1.4.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (а.с.22-31).

Аналогічні умови містяться у Паспорті споживчого кредиту (а.с.34-36).

Зарахування кредитних коштів 17.01.2024 о 10:38:18у сумі 2500 грн на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 відбулося через систему ТОВ «Пейтек», на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК», що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20241101-2804 від 01.11.2024 (а.с.107).

Згідно інформації наданої на виконання ухвали суду АТ «ПУМБ», на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 . 17.01.2024 року о 10:38:19 булозарахування коштів в сумі 2500,00 грн (а.с.115).

Також судом установлено, що 25.10.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) і ТОВ «Фінансова компанія «ФінтрастУкраїна» (фактор) уклали договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату (ціна продажу) відступило позивачу своє право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому, до боржників за рядом договорів (а.с.51-55).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 до ТОВ «ФК «ФінтрастУкраїна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4304872 від 17.01.2024 року у загальному розмірі 16658,22 грн, яка складається з: 2495,99 грн – заборгованість за тілом кредиту; 14162,53 грн – заборгованість за відсотками (а.с.14-15).

Суд вважає, що перехід права вимоги за Кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 року № 25/10/2024, строк дії Договору № 4304872 від 17.01.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 26.10.2024 року по 02.01.2025 (69 календарних днів) нараховано відсотки за стандартною процентною ставкою у сумі 4305,60 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4304872 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.01.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 20964,12 грн, яка складається з: 2495,99 грн – заборгованість за тілом кредиту% 14162,53 грн – сума процентів за користування кредитом (нараховані первісним кредитором); нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» проценти – 4305,60 грн (а.с.39-45).

Однак, суд не може погодитися з нарахованими відповідачу процентами за кредитним договором № 4304872 від 17.01.2024, з огляду на наступне.

Як передбачено п. 1.4.1. договору № 4304872 від 17.01.2024, стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього договору, яка є фіксована.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, здійснених первісним кредитором та позивачем, вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою за кредитом 2,5 % в день (62,50 грн в день).

Разом з цим, частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, враховуючи вимоги частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023, підлягала застосуванню процентна ставка в розмірі не більше 1% денної процентної ставки, оскільки договір № 4304872 від 17.01.2024укладено після набрання чинності відповідних змін.

З огляду на вищезазначене, враховуючи положення Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023, та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом повинні нараховуватися наступним чином:

- 1% в день, що становить 25,00 грн в день (2500,00/100%=25,00 грн в день), протягом всього строку кредитування 351 днів, у загальному розмірі 8775,00 грн (25,00х351=8775,00грн).

Враховуючи вищезазначене, стягненню підлягає заборгованість по відсотках за користування кредитом в загальному розмірі 8775,00 грн.

Згідност. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1ст. 625 ЦК Українизазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідностатті 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Стаття 626 ЦК Українивизначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

У відповідності зістаттею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

ВідповідноЗУ «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, до ч.12ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору, згідно п.6 ч.1ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію».

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_2 до укладення кредитного договору та додаткової угоди, шляхом підписання їх за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Спірний Договір було укладено в електронній формі, шляхом створення (формування) електронних документів.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживчий кредит» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Згідно із ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині 1ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наданими позивачем доказами, наявними в матеріалах справи доведено укладення між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту в електронній формі, отримання позичальником кредитних коштів, в подальшому неналежне виконання відповідачем умов договору по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, укладення договору Факторингу між ТОВ «Лінеура Україна» відповідно перехід права вимоги за кредитним договором № 4304872 від 17.01.2024 до нового кредитора ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА».

Враховуючи вищезазначене, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за тілом кредиту в сумі 2495,99,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 8775,00грн, загальна сума заборгованості становить 11270,99 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 20964,12 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 11270,99 грн, що становить 53,76 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1302,28 грн, що складає 53,76 % від 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст.133ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Столітній М.М. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 10000,00 грн (а.с.18-19,46,64-65).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 5376 грн, що складає 53,76 % від 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.525,526,530,625,1046-1050,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.5,13,76,81,141,258,259,263,265,268,274,279,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», який подано представником позивача Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ: 44559822 заборгованість за кредитним договором № 4304872 від 17.01.2024 у розмірі 11270,99 грн та судові витрати у розмірі 6678,28 грн, а всього 17 949,27 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень 27 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів д о Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, код ЄДРПОУ: 44559822);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік