Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №524/13932/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/13932/25

Провадження № 2/524/1633/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

У жовтні 2025 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Зазначає, що 10.09.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9958163, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7800грн. З ісплатою комісії за надання кредиту у сумі 3250грн., строком на 360 календарних днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору.

ТОВ «Макс кредит» виконав свої зобов`язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 16304, 60 грн., з яких: 7800 грн. – заборгованість за кредитом; 5254, 60 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 3250 грн заборгованість за штрафними санкціями.

14.05.2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14052025, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9958163від 10.09.2024 року.

Позивачем наголошено, що розрахунки заборгованості за кредитним договором здійснені первісним кредитором, ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало нарахувань за кредитним договором. Загальна сума заборгованості боржника за Кредитним договором № 00-9958163від 10.09.2024 року на суму 7800 грн. – заборгованість за кредитом; 5254, 60 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 3250 грн заборгованість за штрафними санкціями.

На підставі викладеного позивач просить стягнути із відповідача суму заборгованості у розмірі 16304, 60 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 30.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 10.09.2024 року укладено договір кредитної лінії №00-9958163, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 6500 грн. (п.1.2. договору )строком повернення до 05 вересня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 87171, який відправлено 10.09.2024 року о 19:12:56, з номеру телефону НОМЕР_1 .Факт зарахування коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ « Пофітгід», з якої вбачається, що ТОВ «макс кредит» через платіжний сервіс Platon здійснило платіж у розмірі 6500 грн. для зарахування..

АТ «Універсал банк» повідомлено що з 10 по 15.09.2024 на рахунок - маска карки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 зараховано 6500 грн.

Судом встановлено, що вимоги кредитного договору ТОВ «Макс кредит» виконало, зарахувавши на зазначений ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 6500 грн., що відповідає умовам договору кредитної лінії № 00-9958163від 10.09.2024.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зі пункту 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

14.05.2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14052025, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9958163від 10.09.2024 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором становить 16304, 60 грн., з яких: 7800 грн. – заборгованість за кредитом; 5254, 60 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 3250 грн заборгованість за штрафними санкціями грн.

Наведений розрахунок позивача відповідачем не спростовано.

Разом з тим, суд вважає, що нарахована позивачем заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7800 грн. не підтверджується матеріалами справи, оскільки за умовами договору та згідно інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» на картковий рахунок, що належить ОСОБА_1 зараховано кошти в сумі 6500 грн.

Отже, враховуючи надані позивачем докази, суд встановив, що станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за кредитом 6500 грн., суми заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 5254, 60грн. відповідачем не погашена, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-9958163 від 10 .09.2024 в загальному розмірі 11754, 60 грн., задовольнивши таким чином позовні вимоги частково.

Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповненийЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором в розмірі 3250 грн.

З огляду на зазначене, з урахуванням приписів частини 2 статті 4 ЦК України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1746, 40 грн. пропорційно частині задоволених вимог

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «Юніт капітал» здійснювало адвокатське бюро «Соломко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025. Суду надано копію договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін

Урахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру та виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 00-9958163від 10.09.2024 року у розмірі 11754, 60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6500 грн.; заборгованість за процентами у розмірі 5254, 60 грн., у повернення сплаченого судового збору 1746, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк