Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №300/4570/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/4570/25 пров. № А/857/50026/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (постановлену головуючим – суддею Могила А.Б. у м. Івано-Франківськ) про зупинення провадження у справі № 300/4570/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткачишин Світлана Миколаївна, до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 15.06.2023 №125-36,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Івано-Франківської міської ради восьмого демократичного скликання від 15.06.2023 №125-36 «Про земельні питання» в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Чукалівка Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області ПП «Земстройпроект».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 зупинено провадження в адміністративній справі позовом №300/4570/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №300/4597/25 за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ГУ ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту від 15.06.2023 №125-36.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 300/4597/25 є об`єктивною, оскільки спірні правовідносини у справах № 300/4570/25 та №300/4597/25 є тотожними, а формування відповідних судових позицій може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції передбачену в ч. 2 ст. 312 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями цієї статті.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Статтею 236 КАС України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зазначена норма передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов`язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета позову.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 420/15146/24.

Отже, зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як згадувалось вище, суд першої інстанції, зупиняючи провадження дійшов висновку, що спірні правовідносини у справах № 300/4570/25 та №300/4597/25 є тотожними, а формування відповідних судових позицій може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.

Разом з цим, колегія судді погоджується з твердженням апелянта про те, що предметом розгляду у цій адміністративній справі N 300/4570/25 є визнання нечинним на скасування нормативно-правового акту та підставою позову не дотримання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті рішення.

Тобто, для розгляду даної адміністративної справи доказове значення мають виключно ті факти та обставини, якими керувався суб`єкт владних повноважень - Івано-Франківська міська рада на момент прийняття спірного рішення.

Так, учасниками справи подано заяви по суті, у яких сторони виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення щодо предмету спору, до матеріалів справи учасниками подано докази, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, закрито підготовче засідання, розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово позивача та відповідача, учасники справи ставили питання один одному.

Тобто, у справі зібрані докази, що дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що розгляд справи №300/4570/25 об`єктивно можливий без зупинення провадження у справі, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі №300/4597/25.

Враховуючи зазначене вище, колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про зупинення провадження є помилковим.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року про зупинення провадження у справі № 300/4570/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула