Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №602/202/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 602/202/25 пров. № А/857/28535/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П. Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2025 року (головуючий суддя Радосюк А.В., м.Ланівці) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив:

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4088357 від 16 лютого 2025 року, а провадження в адміністративній справі відносно нього – закрити.

Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 06.05.2025 року, вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 77956093 від 02 травня 2025 року до набрання рішенням по справі законної сили.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.560/16149/24

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4088357 від 16 лютого 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – закрито.

Заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою суду від 06.05.2025 року, а саме зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 77956093 від 02 травня 2025 року, після набрання рішенням законної сили – скасовано.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати.

В апеляційній скарзі зазначає, що 16.02.2025 винесено постанову серії ЕНА № 4088357 на ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він в с. Дарахів Тернопільського р-ну по вул. Грушевського керував транспортним засобом і порушив вимоги п. 34 ПДР України та норм ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази, порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Додатково повідомляє, що надати копію відеозапису із нагрудної відеокамери працівника СРПП відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУПП у Тернопільській області, де відображено факт правопорушення та момент винесення адміністративної постанови відносно гр. ОСОБА_1 не представилось можливим, оскільки згідно наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року розділу VIII п. З термін зберігання відеозаписів становить до 60 діб.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз`яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278,279 КУпАП.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06,93 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.

Пункт 34 ПДР України: Дорожня розмітка. 1. Горизонтальна розмітка. Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1. (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2+1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні осі рівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4,18; розділяє смути на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів па годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи із його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, адміністративна постанова є обґрунтованою та законною.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4088357 від 16.02.2025 року, 16.02.2025 року о 20 год. 19 хв. в с.Дарахів по вул. Грушевського Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 керуючи ТЗ BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР України, за що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Постановляючи іршення суд першої

Інстанції виходив з того, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 34 ПДР Дорожня розмітка - Горизонтальна розмітка має таке значення:1.1. (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 ; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою1.15

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та якими спростовуються заперечення останнього щодо не вчинення цього правопорушення, зокрема, не було зафіксовано покази свідків та відсутні інші джерела доказування, які б давали можливість перевірити підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оскільки позивач заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, то суд першої інстанції віно вважав, що вина позивача у порушенні п. 34 ПДР та вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення, не доведена «поза розумним сумнівом», так як відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України представником відповідача не надано доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови, та відповідно оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги – відмовити.

Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2025 року у справі №602/202/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко