Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №260/3919/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/3919/21 пров. № А/857/32539/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що ухвалив суддя Дору Ю.Ю., у місті Ужгороді, у справі № 260/3919/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2021 року Закарпатський окружний адміністративний суд, прийняв рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити вказану допомогу з урахуванням попередньо виплачених коштів.

Рішення суду набрало законної сили 29 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, у якій просив зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення суду від 29 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи заяву зазначив, що після набрання рішенням суду законної сили, позивач отримав виконавчий лист для виконання цього рішення суду.

21.12.2021 відкрито виконавче провадження № 67954940, проте відповідач рішення суду тривалий час не виконує.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.

Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення є диспозитивним правом, а не обов`язком суду. Суд зазначив, що позивач ініціював виконавче провадження з виконання рішення суду, а тому позивач не вичерпав заходів щодо примусового виконання рішення суду, що нівелює потребу у встановленні судового контролю. Суд також вказав, що державний виконавець володіє достатнім обсягом повноважень впливу на боржника з метою забезпечення виконання рішення.

Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Таку позицію апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду від 29 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили ще 29.11.2021, станом на час розгляду справи, залишається тривалий час не виконується. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що справа належить до категорії справ про соціальні виплати, в яких норма статті 382 КАС України застосовується імперативно, а не диспозитивно.

Апелянт також вказує, що стаття 382 КАС України не встановлює жодної вимоги щодо обов`язкового звернення з виконавчим листом до органів, які забезпечують виконання судових рішень, та надання доказів неможливості державним виконавцем виконати судове рішення. Наявність виконавчого провадження, на думку апелянта, не перешкоджає встановленню судового контролю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України, встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється ст.ст. 381-1 - 382-3 КАС України, а саме:

“Стаття 381-1. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

1. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

2. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Стаття 382. Заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

1. Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

2. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

3. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

4. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

5. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

6. Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Стаття 382-1. Розгляд заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

1. Суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

2. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

3. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

4. Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

5. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

6. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Апеляційний суд встановив, що справа № 260/3919/21 стосується виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій, тобто належить до категорії справ про соціальні виплати та допомогу.

Отже, згідно з абзацом другим частини 1 статті 382 КАС України, у справах зазначеної категорії (соціальні виплати, допомога тощо) встановлення судового контролю за письмовою заявою заявника є обов`язком, а не правом суду.

Суд першої інстанції помилково застосував диспозитивний підхід до вирішення заяви позивача, не врахувавши, що справа належить до категорії справ про соціальні виплати, в яких встановлення судового контролю є імперативним.

Щодо посилання суду першої інстанції на наявність відкритого виконавчого провадження, як на підставу для відмови у встановленні судового контролю, апеляційний суд зазначає, що стаття 382 КАС України, не містить жодної вимоги щодо наявності чи відсутності виконавчого провадження, як передумови для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки судовий контроль за виконанням рішення суду та виконавче провадження з виконання рішення суду є паралельними, взаємодоповнюючими, а не альтернативними, засобами забезпечення виконання судових рішень.

Аналізуючи норми статті 382 КАС України, суд вважає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності чи відсутності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Апеляційний суд враховує, що рішення суду від 29 жовтня 2021 року набрало законної сили 29 листопада 2021 року та тривалий час залишається невиконаним, незважаючи на відкрите виконавче провадження, що свідчить про необхідність застосування заходів судового контролю.

Отже, на переконання апеляційного суду, необхідно зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі № 260/3919/21 протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскарженої ухвали та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 260/3919/21 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі № 260/3919/21 протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

О. І. Довга