Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №940/235/26 — Тетіївський районний суд Київської області

25.02.2026 Провадження по справі № 3/940/110/26 Справа № 940/235/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575727 від 26.01.2026 року вбачається, що 26.01.2026 року об 11 год. 22 хв. на а/д 0241212-3 поблизу с. Високе водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості та здійснив наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, п. 2.3б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні категорично не визнав та пояснив, що 26.01.2026 року в першій половині дня керував технічно справним транспортним засобом ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався з дозволеною швидкістю і під час руху приблизно за 4 метри попереду автомобіля несподівано повністю впало одне з величезних дерев, які ростуть вздовж дороги і повністю перекрило дорогу. Водій ОСОБА_1 миттєво вдався до екстреного гальмування, проте з огляду на відстань та швидкість, він все одно здійснив наїзд на гілля дерева і пошкодив радіатор та переднє крило і якби не загальмував, то дерево упало б прямо на автомобіль. Після ДТП ОСОБА_1 сам викликав поліцію, також приїхала дорожня служба, а поліцейські довго вирішували, як складати матеріали і пропонували, щоб ОСОБА_1 відмінив виклик, але потім повідомили, що уже зафіксований виклик і вони складуть на нього протокол, хоча він як водій так і не зрозумів, за що саме його хочуть притягнути до відповідальності, бо відразу все пояснював поліції та надав письмові пояснення щодо дерева та обставин події. Просив закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з огляду на таке.

Згідно пункту 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 1.10. ПДР дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

Дорожніми умовами є сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.

В той же час, перешкода для руху ПДР визначається як нерухомий об`єкт у межах смуги руху. При цьому, дорожніми умовами згідно ПДР є сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Зрештою, зміст такого поняття як інтенсивність та рівень організації дорожнього руху розкривається у ПДР як наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів.

За таких обставин, суддя вважає, що одне дерево чи багато дерев, які ростуть поза межами смуги руху, згідно ПДР, за загальним правилом, не є складовою дорожньої обстановки, а відтак водій ОСОБА_1 не був зобов`язаний згідно п. 12.1 ПДР обов`язково враховувати наявність дерев під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, оскільки презюмується, що дерева зазвичай не падають на дорогу, а балансоутримувач дороги чи інша організація-підрядник належним чином і своєчасно виконує свої обов`язки щодо обрізки дерев вздовж доріг, вчасно оцінює їх стан та можливість падіння на дорогу та вживає відповідних заходів для недопущення подібних випадків.

Відтак, водій ОСОБА_1 правильно оцінював дорожню обстановку під час руху, оскільки не міг і не був зобов`язаний передбачити раптове падіння дерева на смугу руху безпосередньо перед його автомобілем 26.01.2026 року об 11 год. 22 хв.

Навпаки, водій ОСОБА_1 правильно оцінив дорожню обстановку під час руху, коли безпосередньо (за 4 метри перед його автомобілем) різко упало дерево, та удався до застосування екстреного гальмування, хоча при цьому і не зміг уникнути зіткнення з гіллям дерева, яке опинилось на дорозі попереду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні порушення п. 12.1 ПДР, який вказаний у протоколі.

Разом з тим, зазначення у протоколі про порушення водієм ОСОБА_1 також п. 2.3 ПДР без його конкретизації, тобто без зазначення конкретного підпункту чи підпунктів вказаного пункту ПДР, суддя вважає таким, що перешкоджає здійсненню оцінки дій водія ОСОБА_1 за вказаним пунктом ПДР, а відтак в його діях відсутнє також порушення п. 2.3 ПДР.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає не лише штраф, а також можливість позбавлення права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлену відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень пунктів ПДР, вказаних у протоколі, а також інших сумнівів щодо обставин справи у сукупності, суддя приходить до висновку про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 124, 245, 247, 251, 252, 254, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В.Мандзюк