Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №369/24553/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/24553/25

Провадження № 3/369/3094/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.02.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 545423 від 19.12.2025 року – 19.12.2025 близько 17:35 на перехресті вул. В. Стуса та вул. Єдності в м. Вишневе, Бучанського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot державний номерний знак НОМЕР_2 , на регульованому перехресті здійснював поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору, не дав дорогу транспортному засобу Byd державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого відбулось зіткнення, чим порушив п.16.6ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи обізнаним про дату, місце, час розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Тирлич Олександр Сергійович, просив закрити провадження у справі, посилаючись на доводи та обґрунтування викладені в письмовому клопотанні про закриття справи, а також на долучений до клопотання диск з відеозаписом обставин дорожньої-транспортної події з приводу якої складено протокол.

Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Працівниками поліції особі відносно якої складено протокол інкримінується порушення пункту 16.6 діючих Правил Дорожнього руху (далі ПДР) України, яке полягало в тому, що повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку прямо.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545423 від 19.12.2025 року; схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.12.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.12.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.12.2025 року.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 245 КУпАП є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

До матеріалів справи ОСОБА_3 надано диск з відеозаписом обставин дорожньої-транспортної події з приводу якої складено протокол. При перегляді відеозапису обставин ДТП, вислухавши іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , а також дослідивши матеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 здійснюючи маневр повороту ліворуч на зелений сигнал світлофору, знаходився на перехресті надав перевагу в русі транспортним засобам, які рухались в зустрічному напрямку, в цей час водій т.з. Byd ОСОБА_2 , рухаючись в зустрічному напрямку не зупинився перед забороняючим сигналом світлофора та продовжив рух прямо, в результаті чого відбулось зіткнення. Матеріали справи не містять належних доказів про порушення діючих ПДР водієм ОСОБА_1 .

Так, при дослідженні матеріалів справи, викликають обґрунтовані сумніви щодо порушення водієм ОСОБА_1 діючих правил дорожнього руху та причинно-наслідкового зв`язку дій водія автомобілю Peugeot державний номерний знак НОМЕР_2 з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вимог п.16.6 ПДР - України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Відповідно до вимог п.1.4 ПДР - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Отже, за обставин встановлених при розгляді справи, водій автомобіля Peugeot державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 під час здійснення маневру повороту ліворуч мав право розраховувати що й інші учасники виконують ці Правила та не будуть здійснювати рух на забороняючий сигнал світлофора.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Так, беззаперечних доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Отже, враховуючи, що сумніви які виникли щодо винуватості ОСОБА_1 суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на його користь, та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО