Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №275/1006/25 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1006/25

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року с-ще Брусилів

Брусилiвський районний суд Житомирської областi в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів Житомирської області матеріали кримінального провадження № 12025060650000220 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Брусилів Житомирської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обри України, відповідно до по 20 ч. 1 ст. 1 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX,Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-1X, Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025№ 4220-IX, Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 09.05.2025 строком на 90 діб. Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 № 4524-X), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 07.08.2025 строком на 90 діб.

В середині липня місяця 2025 року, точної дати встановити не представилось можливим, близько обіду ОСОБА_4 прийшов в гості до свого сусіда ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подивитись у останнього телевізор. Перебуваючи в одній із кімнат будинку ОСОБА_6 , ОСОБА_4 побачив на тумбі грошові кошти номіналом по 1 000 та 500 гривень, та в нього в цей час виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 дивиться телевізор та за його діями не спостерігає, таємно, умисно викрав грошові кошти останнього, точну суму яких встановити не представилось можливим. Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, через декілька днів, в 20-х числах липня місяця 2025 близько обіду ОСОБА_4 знову з метою крадіжки грошей прийшов до свого сусіда ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під приводом подивитись у останнього телевізор. Перебуваючи у вказаний день, час та місці, за вказаних обставин, ОСОБА_4 побачив грошові кошти на тумбочці в одній із кімнат будинку, в цей час у нього виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами потерплого ОСОБА_7 . Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 дивиться телевізор та за його діями не спостерігає, таємно, умисно викрав грошові кошти останнього, точну суму яких встановити не представилось можливим. Протиправні дії ОСОБА_4 були об`єднані єдиним злочинним умислом та в своїй сукупності становлять єдиний злочин. Всього своїми єдиними умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 20 000 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, що викладені у вироку, визнав частково. Пояснив суду, що дійсно влітку 2025 року приходив до будинку свого сусіда ОСОБА_6 , сидів з ним в того на подвір`ї, потім з дозволу ОСОБА_6 зайшов до будинку попити води та на тумбочці в гаманці побачив гроші, частину з яких забрав. Вказав, що скільки взяв грошей, не пам`ятає, але це було менше 20 000 гривень, оскільки в гаманці залишалось ще багато купюр. Також зазначив, що частину з цих грошей віддав сестрі, а частину давав сусіду ОСОБА_9 , якого просив купити горілки та їжі. Також стверджував, що гроші брав лише один раз, що після цього приходив до ОСОБА_6 , але грошей в нього не брав.

Разом з тим провина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, вказаних у вироку, повністю знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_4 є її рідним братом. Зазначила, що влітку 2025 року її брат сказав їй, що влаштувався на роботу в с. Яструбенька та на протязі декількох тижнів давав їй кошти на купівлю продуктів та цигарок. За раз давав 500 гривень, загалом дав близько 8 тисяч гривень. Потім до них прийшов сусід дід ОСОБА_11 та звинуватив брата у крадіжці в нього 20 тисяч гривень. Сказав, що брат заходив до нього додому попити води та після цього в нього пропадали гроші. Також вказала, що гроші брат давав також ОСОБА_9 , щоб той купив горілки, яку вони потім розпивали. Крім того пояснила, що взимку будинок діда ОСОБА_11 згорів, після чого його син забрав того до Києва.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що дійсно його знайомий ОСОБА_13 влітку 2025 року декілька разів давав йому кошти купити горілку та трохи їжі, при цьому три рази давав по 200 гривень, ще три рази давав по 500 гривень. Про те, що ОСОБА_13 ці кошти вкрав, він не знав. Також не зміг пояснити, чому на слідчому експерименті казав, що ОСОБА_13 всього йому дав близько 10 000 гривень.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 . Вказала, що ОСОБА_6 їй розповідав, що ОСОБА_13 викрав в нього 20 000 гривень, коли заходив до будинку влітку. Також зазначила, що була понятою на слідчому експерименті, який проводився зі свідком ОСОБА_12 , де той сам розповів, що ОСОБА_13 давав йому кошти, загальна сума яких була близько 10 000 гривень.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що була понятою на слідчому експерименті з участю обвинуваченого ОСОБА_13 та підтвердила, що той розповідав, а потім й на місці події показав, як двічі з будинку ОСОБА_6 , а саме з тумбочки біля ліжка викрадав кошти. При цьому стверджувала, що ОСОБА_13 , як і сам потерпілий ОСОБА_6 , понятою на слідчому експерименті з яким також була, вказували, що сума викрадених коштів становила 20 000 гривень. Також вказала, що була понятою на слідчому експерименті зі свідком ОСОБА_12 , який розказував, що ОСОБА_13 давав йому кошти для купівлі горілки декілька разів, всього дав близько 10 000 гривень.

Крім цього, провина ОСОБА_4 у скоєнні ним даного кримінального правопорушенні також підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, яким підтверджується реєстрація кримінального провадження № 12025060650000220 від 26.07.2025 з кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, згідно якого в період часу з 15 по 23 липня 2025 року невстановлена особа в умовах воєнного стану вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 20 000 гривень, які знаходились у верхній шухляді тумби у кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинила ОСОБА_6 матеріальної шкоди (а.с. 39);

заявою ОСОБА_6 від 27.07.2025 року про залучення його до провадження як потерпілого, з якої вбачається, що в період часу з 15 по 23 липня 2025 року невстановлена особа в умовах воєнного стану вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 20 000 гривень, які знаходились у верхній шухляді тумби у кімнаті належного йому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40-41);

протоколом огляду місця події від 25.07.2025 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто домоволодіння ОСОБА_6 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого пошкоджень дверей, вікон чи ознак взлому не виявлено (а.с. 42-51);

протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 15.08.2025 року та фототаблицею до нього, згідно якого потерпілий показав, що в верхній шухляді тумбочки біля ліжка зберігав кошти в сумі 20 000 гривень купюрами по 500 та 1000 гривень, які були викрадені (а.с. 52-60);

протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 13.10.2025 року та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12 розповів, що з середини та до кінця липня 2025 року ОСОБА_13 давав йому кошти номіналом по 1000 або 500 гривень, за які той купував спиртні напої, цигарки та продукти харчування, та показав, де саме ОСОБА_13 передавав йому ці кошти (а.с. 61-69);

протоколом слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_4 показав, де саме в будинку потерпілого він побачив гроші, частину з яких відразу викрав, а решту викрав через декілька днів (а.с. 70-81);

висновком судово-психіатричної експертизи № 431-2025 від 14.10.2025 року, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляв клінічні ознаки вродженого недоумства – легкої розумової відсталості в ступені помірної дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю (F 70.1 МКХ-10). Через наявний у нього психічний розлад ОСОБА_4 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (згідно ст. 20 КК України). ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому діяння тимчасовим розладом психічної діяльності (алкогольний психоз, реактивний стан, патологічне сп`яніння, патологічний ефект), недоумством або іншим хворобливим станом психіки, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждав. ОСОБА_4 при даному огляді виявляє клінічні ознаки вродженого недоумства легкої розумової відсталості в ступені помірної дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю (F 70.1 МКХ-10). Через наявний у нього психічний розлад ОСОБА_4 не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (згідно ст. 20 КК України). Даний розлад сформувався з раннього дитячого віку. ОСОБА_4 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує, потребує спостереження лікарем-психіатром за місцем його перебування (а.с. 94-96).

Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він лише один раз викрав гроші у потерпілого ОСОБА_6 на суму, меншу ніж 20 000 гривень, оскільки це спростовується наведеними вище доказами, та вважає їх висловленими обвинуваченим з метою пом`якшення відповідальності за вчинене.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України суд визнає визнання ним своєї вини та щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи дані про його особу, а також досудову доповідь, складену Житомирським районним сектором № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, згідно якої виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, оскільки саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_4 , буде найбільш відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 – 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1