Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №274/4385/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4385/25 Провадження № 2/0274/422/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А. В.,

представника відповідача Зеленої Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання права іпотеки припиненим та припинення обтяження за іпотекою,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд:

- визнати припиненим право іпотеки відповідача за іпотечним договором № 7521072126 від 24.10.2007, укладеним між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Богатирчуком А. М., реєстраційний номер у нотаріуса. 5109, викладеним на бланках ВКА823920-823923, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , номер запису про іпотеку № 5901453 від 24.10.2007;

- припинити обтяження за іпотечним договором № 521072126 від 24.10.2007, укладеним між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Богатирчуком А. М., реєстраційний номер у нотаріуса 5109, викладеним на бланках ВКА823920-823923: номер запису про заборону відчуження нерухомого майна 5901502 від 24.10.2007, щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 24.10.2007 між ним та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (нині – АТ «Державний експортно-імпортний банк України») укладено кредитний договір № 52107С126, за умовами якого банк зобов`язався надати йому кредит у сумі 31450,00 доларів США для оплати придбання нерухомого майна двохкімнатної квартири, загальною площею 40,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (рішенням Бердичівської міської ради №152 від 21.07.2016 «Про перейменування вулиць та провулків АДРЕСА_1 , з кінцевою датою погашення – 16.10.2028. У свою чергу, він зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити нараховані відсотки на умовах, визначених кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за вказаним кредитним договором 24.10.2007 між ним та відповідачем укладено іпотечний договір № 52107Z126, реєстраційний номер у нотаріуса 5209, викладений на бланках ВКА823920-823923.

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя до Іпотекодавця, що випливають з кредитного договору. За кредитним договором передбачено здійснення позивачем таких платежів: повернення тіла кредиту (п. 2.4.1 кредитного договору), сплата відсотків (п. 2.2.1 кредитного договору), сплата пені (п. 5.2 кредитного договору), комісії за управління кредитом (п. 2.2.2 кредитного договору), комісії за надання кредиту ( п. 2.2.3 кредитного договору), комісії за безготівкове зарахування/приймання готівкових коштів у разі дострокового погашення кредиту (п. 2.2.4). Згідно п. 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки визначено майнові права на нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 1.11 іпотечного договору за домовленістю сторін на предмет іпотеки приватним нотаріусом накладено заборону на відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер у нотаріуса 5209. На підставі вказаного договору 24.10.2007 приватним нотаріусом Богатирчуком А. М. зареєстровано заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер обтяження 5901502, та обтяження типу «іпотека», реєстраційний номер 5901453.

Попри те, що предметом договору були майнові права, нотаріус зареєстрував заборону на нерухоме майно. Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки, не передбачала за можливе визначати предметом іпотеки майнові права на нерухоме майно. Предметом іпотеки могли бути лише об`єкти нерухомого майна.

12.12.2007 між ним та відповідачем укладено додатковий договір № 2 про внесення змін і доповнень до вказаного Іпотечного договору, яким пункт 1.3 викладено у новій редакції: предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов`язань Іпотекодавця, нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Іпотекодавцю, а саме квартира АДРЕСА_3 . Зміни до Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної квартири не було внесено у зв`язку з укладанням додаткового договору № 2.

Відповідно до п. 4.2.1 іпотечного договору іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з виниклою заборгованістю за кредитним договором у 2010 році відповідач звернувся до суду за стягненням простроченої суми тіла кредиту та відсотків, а також достроковим стягненням тіла кредиту, пені.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2012 у справі № 2-162/11 позовні вимоги банку задоволено у повному обсязі: вирішено стягнути з нього на користь банку заборгованості за кредитним договором № 52107С126 від 24.10.2007, укладеним між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 , в розмірі 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні – 232427,57 грн.), 2832,58 доларів (еквівалент – 22448,2 грн.) – заборгованість по процентам, 61,10 доларів (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня – 3334,88 грн.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.03.2024 виправлено описку у вказаному судовому рішенні, шляхом зазначення у дев`ятому абзаці мотивувальної частини судового рішення й у другому абзаці резолютивної частини судового рішення «доларів США» замість «доларів».

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 18.04.2018 у справі №274/6061/14-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.05.2019, банку відмовлено у стягненні відсотків за період з 07.04.2010 по 17.10.2016 та пені за безпідставністю.

23.02.2024 він повністю погасив визначену судом суму заборгованості, що включала в себе й дострокове стягнення боргу за кредитом.

У зв`язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором 10.06.2024 державним виконавцем Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожнюк О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Банк звертався до суду за оскарження вказаної постанови державного виконавця, проте у задоволенні такої скарги ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31.10.2024 було відмовлено за безпідставністю.

Попри повне виконання зобов`язання за кредитним договором, записи про іпотеку та заборону на нерухоме майно залишаються актуальними, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2025 №428355876.

Після здійснення повного розрахунку, 26.02.2024 він звернувся до банку із заявою про надання мені довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором та спрямування за місцем зберігання іпотечного договору повідомлення приватному нотаріусу про погашення кредиту та припинення іпотечного договору. Листом від 02.04.2024 № 0000608/9772-24 банк відмовив у задоволені такого звернення

Оскільки він повністю погасив заборгованість за кредитним договором, нараховану банком і визначену судом у відповідному рішенні, враховуючи дострокове стягнення кредиту, відсутність підстав для нарахування відсотків, вважає, основне зобов`язання виконаним.

Внаслідок повного виконання основного зобов`язання припиняється забезпечення його іпотекою, а також припиняється обтяження зазначеної іпотечної квартири забороною її відчуження. Проте, відповідач ігнорує вказані обставини. З огляду на вказане, вважає, що єдиним способом захистити мої права є звернення до суду з даним позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 08.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були ним усунені 09.07.2025.

Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.07.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти поданої позовної заяви та вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. 26.09.2012 судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний експортно імпортний банк України» заборгованість у розмірі 258 694, 87 грн, в тому числі: 29 328,40 доларів заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні 232 427, 57 грн.) 2 832, 58 доларів (еквівалент – 22 448, 20 грн.) – заборгованість по процентам, 61, 10 доларів (еквівалент 484, 22 грн.) – прострочені відсотки, пеня – 3 334, 88 грн.

02.02.2024 Бердичівським ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) вкотре відкрито виконавче провадження №74026820 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" борг 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів - заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні - 232427,57 грн.), 2832,58 грн. доларів (еквівалент 22448,20 грн.) - заборгованість по процентам, 61,10 доларів (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня - 3334,88 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.

23.02.2024 боржник ОСОБА_1 сплатив Банку самостійно визначну суму боргу по кредиту у розмірі 258694,90 грн., яку він вважав достатньою для виконання судового рішення.

26.02.2024 ОСОБА_1 на адресу банку направлене звернення щодо надання довідки про відсутність заборгованості та припинення іпотечного договору.

Також 26.02.2024 на адресу Банку надійшов запит державного виконавця Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) за вх. № 13/45810, яким заявник просив повідомити про залишок заборгованості за кредитним договором.

29.02.2024 у відповідь на запит АТ «Укрексімбанк» повідомило наступне. 23.02.2024 на рахунок АТ «Укрексімбанк» надійшли кошти у розмірі 1700 грн. з призначенням платежу «компенсація витрат по сплаті судового збору за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.02.2012 по справі №1603/2-162/11 та кошти у розмірі 258 694, 90 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості за кредитним договором №52107С126 від 2410.2007 за рішенням Бердичівського міськрайонного суду житомирської області від 26.09.2012 по справі №0603/2-162/11».

АТ «Укрексімбанк» зараховано перераховані кошти 23.02.2024 на погашення заборгованості за рішенням суду у розмірі 6 722, 79 доларів США. На балансових рахунках Банку обліковується непогашена заборгованість за кредитним договором., яка станом на 29.02.2024 складає 25 499, 29 дол. США та 3 334, 88 грн.

Погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу. Зобов`язання залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що державний виконавець, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Стягувачем зараховано переховані Боржником 23.02.2024 кошти на погашення заборгованості за рішенням суду у розмірі 6 722,79 доларів США, про що боржникові на його звернення до банку про надання довідки про відсутність заборгованості та припинення іпотечного договору було повідомлено листом від 02.04.2024 №0000608/9772 24.

Така ж інформація 29.02.2024 була надана державному виконавцю Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) на запит від 26.02.2024.

Отже у зв`язку із наявною заборгованістю за кредитним договором №52107С126 у розмірі - 25 499, 29 дол. США та 3 334, 88 грн. та погодженими між сторонами позасудовими способами звернення стягнення на предмет іпотеки у разі наявності боргу, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

30.09.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти запдоволення позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики у розмірі та порядку встановленому договором або на рівні облікової ставки НБУ, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами (стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України, припинення права застави відбувається у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Iпотека відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні i користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування нерухомого майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону відчуження нерухомого майна, зокрема за повідомленням іпотекодержателя.

За змістом ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання i є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Отже, іпотека має похідний характер від основного зобов`язання i є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недiйсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки піддягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Iз зазначених норм права випливає, що іпотека припиняється, зокрема у разі припинення основного зобов`язання належним виконанням. При цьому, законодавець не вимагає вiд іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові вiд 06.07.2016 року по справі № 6-118цс16.

Згідно з правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 06.02.2019 року у справі №463/3237/16 зобов`язання боржника з виконання кредитного договору були виконані у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»` та у повному обсязі, отже вони припинилися відповідно до статті 599 ЦК України, а відтак припиненою є й іпотека як похідне від основного зобов`язання. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правових підстав для його утримання під обтяженням немає.

Окрім того, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 710/343/17 Верховний Суд виснував, що погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі свідчить про припинення кредитного зобов`язання й зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача.

У частині третій статті 44 цього Закону передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 74 Закону України «Про нотаріат», передбачається, що саме у зв`язку з припиненням відносин іпотеки за повідомленням уповноваженої особи нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна. Згідно з п.п. 5.1. п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України вiд 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, в тому числі, за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 317 i 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу квартири з відстроченням платежу від 24.10.2007, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, заявою ОСОБА_2 від 25.10.2007 (а. с. 10, 11).

24.10.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (нині – АТ «Державний експортно-імпортний банк України») укладено кредитний договір № 52107С126, за умовами якого банк зобов`язався надати йому кредит у сумі 31450,00 доларів США для оплати придбання нерухомого майна - двохкімнатної квартири, загальною площею 40,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (рішенням Бердичівської міської ради №152 від 21.07.2016 «Про перейменування вулиць та провулків АДРЕСА_1 , з кінцевою датою погашення – 16.10.2028 (а.с. 12-16).

З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за вказаним кредитним договором 24.10.2007 між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 52107Z126, реєстраційний номер у нотаріуса 5209, викладений на бланках НОМЕР_1 (а.с.19-20).

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя до Іпотекодавця, що випливають з кредитного договору. За кредитним договором передбачено здійснення позивачем таких платежів: повернення тіла кредиту (п.2.4.1 кредитного договору), сплата відсотків (п.2.2.1 кредитного договору), сплата пені (п. 5.2 кредитного договору), комісії за управління кредитом (п. 2.2.2 кредитного договору), комісії за надання кредиту ( п. 2.2.3 кредитного договору), комісії за безготівкове зарахування/приймання готівкових коштів у разі дострокового погашення кредиту (п. 2.2.4). Згідно п. 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки визначено майнові права на нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 1.11 іпотечного договору за домовленістю сторін на предмет іпотеки приватним нотаріусом накладено заборону на відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер у нотаріуса 5209.

На підставі вказаного договору 24.10.2007 приватним нотаріусом Богатирчуком А. М. зареєстровано заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер обтяження 5901502, та обтяження типу «іпотека», реєстраційний номер 5901453.

Також встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2012 у справі № 2-162/11 позовні вимоги банку задоволено у повному обсязі: вирішено стягнути з нього на користь банку заборгованості за кредитним договором № 52107С126 від 24.10.2007, укладеним між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 , в розмірі 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні – 232427,57 грн.), 2832,58 доларів (еквівалент – 22448,2 грн.) – заборгованість по процентам, 61,10 доларів (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня – 3334,88 грн (а.с.25).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.03.2024 виправлено описку у вказаному судовому рішенні, шляхом зазначення у дев`ятому абзаці мотивувальної частини судового рішення й у другому абзаці резолютивної частини судового рішення «доларів США» замість «доларів».

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 18.04.2018 у справі №274/6061/14-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.05.2019, банку відмовлено у стягненні відсотків за період з 07.04.2010 по 17.10.2016 та пені за безпідставністю.

На підставі виконавчого листа №0603/2-162/11, виданого 15.11.2019 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, Бердичівським ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження №74026820 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" борг 258694,87 грн., в тому числі: 29328,40 доларів - заборгованість по кредиту (в еквівалентному відношенні - 232427,57 грн.), 2832,58 грн. доларів (еквівалент 22448,20 грн.) - заборгованість по процентам, 61,10 доларів (еквівалент 484,22 грн.) прострочені відсотки, пеня - 3334,88 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.

Постановою державного виконавця Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожнюк О. В. від 10.06.2024 виконавче провадження № 74026820 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв"язку з погашенням ОСОБА_1 заборгованості за кредитом (а.с. 39).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31.10.2024 у задоволенні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожнюк Олени Володимирівни про закінчення виконавчого провадження №74026820 від 10.06.2024 - відмовлено. Вказана ухвала набрала законної сили (а. с.40-45).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2025 №428355876 записи про іпотеку та заборону на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 залишаються актуальними (а.с.48).

Згідно листа АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 02.04.2025 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні запиту щодо зняття обтяження з нерухомості, яке буде можливе лише після закриття кредитного договору та погашення нарахованої заборгованості. АТ «Укрексімбанк» зараховано перераховані кошти 23.02.2024 на погашення заборгованості за рішенням суду у розмірі 6 722, 79 доларів США. На балансових рахунках Банку обліковується непогашена заборгованість за кредитним договором., яка станом на 29.02.2024 складає 25 499, 29 дол. США та 3 334, 88 грн (а. с. 47).

Мотивована оцінка і висновки суду.

За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію.

Суд приходить до висновку, що існування обтяження у виді іпотеки та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майна перешкоджає позивачу реалізувати свої права власника, які полягають у володіння, користуванні та розпорядженні своїм майном. Враховуючи, що у даній справі основне зобов`язання за кредитним договором № 52107С126 від 24.10.2007 припинено належним виконанням, що підтверджується постановою про закриття виконавчого провадження, отже підлягають припиненню і похідні від основного зобов`язання - обтяження у вигляді іпотеки та обтяження у вигляді заборони на нерухомість з подальшим вилученням записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Iпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суд не погоджується із позицією сторони відповідача щодо не прийняття банком виконання зобов`язання позивачем, оскільки судовим рішенням від 26.09.2012 у справі № 2-162/11 про стягнення заборгованості не було припинено дію договору, не було його розірвано, відтак його дія для сторін продовжувалась, що не позбавляло банк нараховувати заборгованість згідно договору та отримання таких сум. На противагу позиції відповідача, суд зауважує, що АТ «Укрексімбанк», звернувшись до суду у 2012 про дострокове повернення кредиту та стягнення усієї заборгованості, як кредитор у зобов`язанні, на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Суд не бере також до уваги доводи представника відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором у зв`язку з несвоєчасним виконанням ОСОБА_1 рішення суду від 26.09.2012 з огляду на те, що банк звернувшись з позовом до суду про дострокове стягнення заборгованості, одноособово змінив порядок і строк виконання кредитного договору, а тому втратив право нараховувати передбачені договором проценти, пеню і т.д. З матеріалів справи встановлено, а відповідачем не спростовано, що банк не звертався до боржника із позовом про стягнення процентів за порушення грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України. У зв`язку з чим доводи банку про наявність у позивача заборгованості (згідно довідки про заборгованість) є безпідставними.

Доводи відповідача щодо неналежного виконання божником грошових зобов`язань та не прийняття такого виконання банком, оскільки зарахування стягувачу суми у національній валюті України чи іншій валюті, а ніж валюта зазначена у резолютивній частині судового рішення не вважається належним його виконанням також оціюються судом критично. Суд зауважує, що у рішенні суду сума заборгованості вказана у доларах США, та додатково зазначено еквівалент у гривнях згідно курсу НБУ. Вказане рішення, щодо визначення заборгованості саме в гривнях відповідало судовій практиці наявній на той час. Дане рішення набрало законної сили та не оскаржувалося АТ «Укрексімбанк». Відтак, ОСОБА_1 сплатив заборгованість згідно рішення суду у розмірі еквівалентному іноземній валюті згідно курсу НБУ, жодних зауважень з приводу суми погашення боргу банк також не мав. Як наслідок виконавче провадження було закрито, про що і повідомлено банк. При цьому, у задоволенні скарги відповідача на дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-162/11 відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд бере до уваги, що припинення договору іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна не порушує прав інших осіб, не суперечить вимогам діючого законодавства.

Враховуючи, що позивачем в повному обсязі сплачено борг, визначений рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2012 у справі № 2-162/11, а відтак забезпечені іпотекою зобов`язання за кредитним договором позивачем виконано в повному обсязі, то зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору припиняються, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись, ст.ст.12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання права іпотеки припиненим та припинення обтяження за іпотекою - задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 7521072126 від 24.10.2007, укладеним між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Богатирчуком А.М., реєстраційний номер 5109, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити обтяження за іпотечним договором № 521072126 від 24.10.2007: номер запису про заборону відчуження нерухомого майна 5901502 від 24.10.2007, щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: АТ "Державний експортно-імпортний банк України" , адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127, індекс 03150, ЄДРПОУ 00032112.

Повний текст рішення виготовлено 24.02.2026 (у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному у період з 18.02.2026 по 23.02.2026).

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА