Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №164/694/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/694/25

п/с 2-о/164/14/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Прилісненська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною заявою, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба – ОСОБА_2 , по смерті якої залишилося спадкове майно, а саме – земельна частка (пай) по колишньому КСП «Нива», площею 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території Прилісненської сільської ради. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався. Спадкоємцем міг бути син спадкодавця – ОСОБА_3 , однак він помер раніше, а саме – ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем за правом представлення є онук ОСОБА_1 . Із заявою про прийняття спадщини заявник не звертався, оскільки вважав, що спадщину прийняв шляхом спільного проживання із спадкодавцем. Із метою оформлення своїх спадкових прав, на початку березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Маневицької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю належних доказів постійного проживання разом із спадкодавцем. Оскільки заявник за вказаних обставин позбавлений можливості оформити спадщину після смерті баби, звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_4 , кожен зокрема, не з`явилися, однак до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Заінтересована особа – Прилісненська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області в судове засідання свого представника не направили, однак до суду подали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, щодо заявлених вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – баба ОСОБА_2 (а.с. 7, 11).

Довідкою виконавчого комітету Прилісненської сільської ради № 84 від 21 січня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала до дня смерті разом із онуком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Із сертифікату серії ВЛ № 0214073 від 17 грудня 1997 року вбачається, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) в КСП «Нива», розміром 1,71 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 13).

Відповідно до довідки Державного архіву Волинської області № 28/14-23 від 23 січня 2025 року по метричних книгах Свято-Троїцької церкви с. Маневичі Ковельського повіту Волинського воєводства встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 3 від 20 січня 1938 року). Батьками його є: селянин с. ОСОБА_6 син ОСОБА_7 і його шлюбна дружина ОСОБА_8 дочка ОСОБА_9 з дому ОСОБА_10 (а.с. 8-10).

Таким чином, метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що на підставі частин 3 та 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №505/2085/14-ц від 14 вересня 2016 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця саме по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з роз`ясненнями викладеними у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації спадкових прав після смерті баби.

З`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що заявник звернувся із заявою до суду про встановлення факту родинних відносин з метою оформлення своїх спадкових прав, встановлення такого факту в позасудовому порядку є неможливим, що перешкоджає реалізації заявнику права на оформлення спадщини, а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник заявника - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа – Прилісненська сільська рада Волинської області, адреса: 44614, с. Прилісне Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Сойне, 1Б.

Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська