Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №420/31619/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31619/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, прийняте у складі суду судді Аракелян М.М. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», в якому позивач просив суд надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД».

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що станом на момент подачі позовної заяви, відповідно до довідки про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становила 1258035,35 грн. Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано відповіді про відсутність коштів на рахунках платника. Апелянт вказує, що наявна сукупність обставин, яка наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ 42046723) зареєстровано як юридична особа 05.04.2018 року; місцезнаходження: Україна, 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, буд. 147/1.

Відповідно до довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» перед бюджетом становить 1 258 035 грн. 35 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (1 020 грн. 00 коп.), податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники (954 грн. 00 коп.), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (1 066 621 грн. 71 коп.), орендній платі з фізичних осіб (180 330 грн. 01 коп.) та єдиному податку з юридичних осіб (9 109 грн. 63 коп.).

Заборгованість виникла в результаті:

по першому податку - нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №23190/15-32-24- 08/42046723 від 30.05.2024 року на загальну суму 1 020 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції;

по другому податку - нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №20693/15-32-04-07- 20/42046723 від 15.05.2024 року на загальну суму 954 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції;

по третьому податку - нарахування згідно податкової декларації №9032844417 від 16.02.2022 року на загальну суму 356 353 грн. 72 коп., у вигляді основного платежу та пені згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 7 032 грн. 78 коп. за період з 29.04.2022 року по 30.01.2023 року; нарахування згідно податкової декларації №9028901613 від 20.02.2022 року на загальну суму 454 491 грн. 15 коп., у вигляді основного платежу за період з 01.05.2023 року по 29.01.2024 року; нарахування згідно податкової декларації №91156925682 від 11.06.2024 року на податкове повідомлення-рішення №22074/15-32-04-07-20/42046723 від 23.05.2024 на суму 240 812 грн. 48 коп., у вигляді основного платежу та 7 931 грн. 58 коп., у вигляді штрафної санкції за період з 11.06.2024 року по 29.07.2024 року;

по четвертому податку - нарахування згідно податкового розрахунку земельного податку №9025794761 від 15.02.2023 року на суму 13 998 грн. 96 коп., у вигляді основного платежу, 27 535 грн. 53 коп. штрафної санкції та пені згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 3 083 грн. 58 коп. за період з 30.01.2024 року по 03.07.2024 року; нарахування згідно податкового розрахунку земельного податку №9043125779 від 28.02.2024 року на суму 135 711 грн. 94 коп., у вигляді основного платежу за період з 01.03.2024року по 30.08.2024 року;

по п`ятому податку - нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9117333733 від 20.05.2023 року на суму 563 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу та пені згідно ст. 129 ПКУ на суму 169 грн. 02 коп.; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9145316177 від 19.06.2023 року на суму 3 683 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9179537654 від 20.07.2023 року на суму 2 473 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9211288347 від 18.08.2023 року на суму 1 033 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податкового повідомлення-рішення № 33828/15 32 04 - 07- 20 / 42046723 від 18.12.2023 року на суму 680 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції; нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №26918/15-32-04-07 -20/42046723 від 25.06.2024 року на суму 508 грн. 61 коп., у вигляді штрафної санкції.

В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Головне управління ДПС в Одеській області, винесло рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року.

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано вищезазначені відповіді:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №619-13-06-02 від 18.03.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №447-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №446-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 113 622 грн. 79 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №401-13-06-02 від 20.02.2024 року на суму 56 811 грн. 40 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №59-13-06-02 від 10.01.2024 року на суму 253 854 грн. 18 коп.з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №725-13-06-02 від 22.04.2024 року на суму 291 799 грн. 65 коп.з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Відповідно до ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України позивач прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №277/15- 32-13-06-22 від 29.03.2023 року.

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року.

Враховуючи те, що за ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» обліковується податковий борг у розмірі 1 258 035 грн. 35 коп., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, утворює податковий борг.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 88 ПК України визначає зміст податкової застави, відповідно до п.88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.88 ПК України).

Згідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст.89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно абзацу 2 п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення.

Водночас, закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №804/3436/16.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку податкового боргу інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» перед бюджетом становить 1 258 035 грн. 35 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (1 020 грн. 00 коп.), податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники (954 грн. 00 коп.), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (1 066 621 грн. 71 коп.), орендній платі з фізичних осіб (180 330 грн. 01 коп.) та єдиному податку з юридичних осіб (9 109 грн. 63 коп.).

Проте, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, вказаний податковий борг, наведений ГУДПС, не підтверджений жодним судовим рішенням, як того вимагає п.95.3 ст.95 ПК України, адже будь - яких судових рішень щодо стягнення податкового боргу в розмірі 1258035,35 грн. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що набрали законної сили, податковим органом до суду не надано.

Більш того, з аналізу вищевикладених норм ПК України вбачається, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №809/1941/14.

Як встановлено судом першої інстанції, сума податкового боргу згідно акту опису майна від 27.04.2023 року №47/15-32-13-02-35, дозвіл на погашення якої просить позивач надати за рахунок майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що перебуває у податковій заставі, станом на 27.04.2023 р. складає 541853,88 грн.

В контексті вказаного колегія суддів також звертає увагу, що вказані платіжні інструкції, на які посилається контролюючий орган, як на обставину відсутності грошових коштів на рахунках відповідача, а саме: платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №619-13-06-02 від 18.03.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп.; платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №447-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп.; платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №446-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 113 622 грн. 79 коп.; платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №401-13-06-02 від 20.02.2024 року на суму 56 811 грн. 40 коп.; платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №59-13-06-02 від 10.01.2024 року на суму 253 854 грн. 18 коп.; платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №725-13-06-02 від 22.04.2024 року на суму 291 799 грн. 65 коп. - були складені у період з січень по квітень 2024 року, а тому не є беззаперечним доказом відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду 09 жовтня 2024 року.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутня актуальна інформація та її документальне підтвердження про діючі (на момент звернення з цим позовом до суду) рахунки у фінансових установах, обслуговуючих відповідача, та наявність чи відсутність на таких рахунках грошових коштів.

З даного приводу, Верховний Суд у постановах від 28.01.2020р. у справі №520/3516/19 і від 25.03.2021р. у справі №807/1621/15 зауважив, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі встановлені ст.95 ПК України, передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або ж відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

При цьому, Верховним Судом у справі №520/3516/19 (п.18 постанови) було зазначено про те, що суд апеляційної інстанції спростував доводи контролюючого органу, які зводяться виключно до того, що низка інкасових вимог було повернуто банком у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, датованих 23.01.2019р., 03.10.2018р., 29.05.2018р., 19.11.2018р., 29.05.2018р., в той час як до суду позивач звернувся у квітні 2019р.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у згаданій вище постанові від 28.01.2020р. у справі №520/3516/19, суд вважає, що усі вищенаведені платіжні інструкції не є належними та достатніми доказами відсутності коштів на усіх рахунках ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду.

Крім того, за положеннями пункту 89.2 статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Колегією суддів встановлено, що акт опису майна у податкову заставу складений податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення п.6 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 р. № 586, в акті не вказана балансова вартість об`єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки в акті опису майна від 24.04.2023 року №47/15-32-13-02-25 графа «Вартість, грн.» міститься прочерк ( «-»).

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.09.2022р. по справі № 805/3942/17-а.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №834/4-1532 від 30.08.2023 року та рішення № 109/4-1532 від 31.01.2024 року, якими відповідно до пункту 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД».

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що у вказаному рішенні міститься лише посилання на пункт 95.5. статті 95 ПК України, при цьому таке рішення не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків позивача у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах, у рішенні не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.

Колегія суддів наголошує, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Підсумовуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом не доведено існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька