Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №500/6582/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №500/6582/25

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6582/25

20 лютого 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з мобільного додатку "Резерв+" 02.09.2025, дійсного до 02.09.2026 вбачається, що дані щодо проходження ВЛК позивача наявні - 05.02.2001, дата уточнення даних 19.09.2024. Також зі змісту ВОД позивача вбачається, що у ньому наявна графа "Порушення правил військового обліку".

На адвокатський запит адвоката, ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь за вих.№7496 від 08.11.2025, в якій йдеться про те, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 протокол про адміністративне правопорушення за ст.ст.210, 210-1 КУпАП не складався та постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилась.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку є протиправними, а тому звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 14.01.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, встановлено, що відповідно до даних системи АІТС «Оберіг» Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та починаючи з 05.02.2001 року не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби.

У зв`язку з чим відповідно до мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 №4913 від 01.08.2025 року, з метою проходження військово-лікарської комісії Тернопільською міською радою здійснено оповіщення прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 11.08.2025 року. Однак Позивач не з`явився у визначений у повістці №271/3617 строк та не повідомив про причини неявки. У зв`язку з чим, 20.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 створено електронне звернення номер Е3287134 до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільський області.

Позивач не виконав вимоги статті 22 вищезазначеного Закону, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Станом на момент написання відзиву протокол про адміністративне правопорушення на Позивача, за вказане порушення не складався та постанова відповідно не виносилась.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені заходи впливу. Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частиною першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

За положеннями статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, з метою виключення відомостей про порушення правил військового обліку Позивач не позбавлений права прибути до Відповідача для складення адміністративного протоколу та занесення відомостей до АІТС «ОБЕРІГ» про розгляд адміністративної справи та зняття відомостей про порушення правил військового обліку на основі внесення даних про дату та номер протоколу про адміністративне правопорушення, з метою подальшого автоматичного анулювання звернення до органів Національної поліції України.

Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 представник відповідача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 20.01.2026 продовжено строк розгляду справи на 1 місяць.

20.02.2026 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово-обліковим документом (далі ВОД) із застосунку «Резерв+» від 02.09.2025.

За даними вказаного ВОД, виготовленого з мобільного додатку "Резерв+" 02.09.2025, дійсного до 02.09.2026 вбачається, що дані щодо проходження ВЛК наявні - 05.02.2001, звання відомості - рядовий, ВОС 956647, номер в реєстрі «Оберіг» 240220239309060400182, дата уточнення даних 19.09.2024.

Також зі змісту ВОД позивача вбачається, що у ньому наявна графа "Порушення правил військового обліку".

На адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_2 була надана відповідь № 6508 від 03.10.2025 про те, що громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка по розпорядженню міської ради для прибуття з метою проходження медичного огляду та надано копію повістки № 271/3617 .

Однак, як вбачається із копії повістки № 271/3617, така не була вручена під розписку ОСОБА_1 , про що свідчить розписка, яка не одержана ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_1 не отримував повістку, ніхто з працівників міської ради повістку йому не вручав, повістка також могла бути направлена поштою, однак такі дані відсутні, повідомлення про вручення чи відмову , чи повернення повістки немає, отже ОСОБА_1 не міг знати про її існування, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 №4913 від 01.08.2025 року, з метою проходження військово-лікарської комісії Тернопільською міською радою здійснено оповіщення прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 11.08.2025 року. Однак Позивач не з`явився у визначений у повістці №271/3617 строк та не повідомив про причини неявки. У зв`язку з чим, 20.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 створено електронне звернення номер Е3287134 до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільський області.

Докази про те, що зазначена повістка вручалась ОСОБА_1 відсутні, відсутні також докази, що він відмовився від отримання, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, відтак в розшуку перебуває без відповідної на те підстави.

Не погодившись із протиправними діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон N 3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом 5 статті 1 Закону N 3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У відповідності до вимог ст.22 Закону N 3543-XП встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.92 №2232-ХII Про військовий обов`язок і військову службу (далі- Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону N 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону N2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону N2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону N 2232-XII).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року N 1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон N 1951-VШ) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-ІІІ).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-ІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-ІІІ передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку № 1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов`язаного за викликом РТЦК та СП.

А статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов`заними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, у відповідності до положень п. 56 Порядку № 1487 передбачено, що Національна поліція, за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.

Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) "Оберіг", які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов`язаного.

Внесення таких відомостей до електронної системи "Оберіг" на підставі листів районних (міських) РТЦК та СП про порушення правил військового обліку чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, посадовими особами відповідача внесено відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи "Оберіг") про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі "Порушення правил військового обліку" у ВОД позивача у застосунку "Резерв+", без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку. Відповідачем не вжито жодних заходів у порядку та у спосіб, встановлений п. 56 Порядку N 1487 в частині звернення відповідача до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями, 210 Кодексу України про адміністративні, правопорушення (порушення правил військового обліку), до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства, суд вважає, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи "Оберіг") про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі "Порушення правил військового обліку" у ВОД позивача у застосунку "Резерв+", без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача є протиправними.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вчиняючи дії, що полягали у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи "Оберіг") про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі "Порушення правил військового обліку" у ВОД позивача у застосунку "Резерв+", без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.

Отже, за таких обставин, необхідно зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, що є найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах з урахуванням приписів ст. 13 Конвенції.

Згідно з абз. 16 п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Відтак, суд вважає, що слід зобов`язати відповідача, після внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення щодо позивача інформації про порушення правил військового обліку та подання у розшук, повідомити Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 968.96 грн. згідно квитанції від 18.11.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та відомостей про розшук ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 та відомості про його розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 968 грн (дев`ятсот шістдесят вісім) 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua