Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №420/22527/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22527/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому загальному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язати вчинити певні дії, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати висновок Наказу Військової частини НОМЕР_1 №206 від 05.05.2025 про те, що ОСОБА_1 09.06.2023 самостійно здійснив в себе постріли з табельної зброї старшого сержанта ОСОБА_2 - автомату АК-74 № НОМЕР_2 , як такий, що недоведений, а базується на припущеннях.

(2). Визнати протиправним та скасувати висновок Наказу Військової частини НОМЕР_1 №206 від 05.05.2025 про те, що 09.06.2023 ОСОБА_1 отримав поранення не при захисті Батьківщини, як такий, що суперечить змісту Довідки №89 від 04.01.2024 про участ ОСОБА_1 в бойових діях по захисту Батьківщини та змісту Довідки форми ОК-7 про отримання позивачем відповідної додаткової винагороди.

(3). Визнати протиправним та скасувати висновок Довідки про обставини поранення ОСОБА_1 від 30.06.2025 року №4444, де вказано: “Пояснення даного військовослужбовця пов`язане із проходженням військової служби, не пов`язане із захистом Батьківщини”.

(4).Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати і надати ОСОБА_1 новий наказ, де зазначити, що поранення ОСОБА_1 , яке відбулося 09.06.2023, отримане ним при захисті Батьківщини.

(5).Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати і надати ОСОБА_1 нову Довідку про обставини поранення ОСОБА_1 , яке відбулося 09.06.2023, де вказати, що поранення отримане ним при захисті Батьківщини.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач зазначає, що висновки службового розслідування про те, що він отримав поранення через власне необережне поводження із зброєю є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що він отримав кульові поранення внаслідок неумисних дій командира підрозділу при розгрузці боєкомплекту. Зокрема, причиною його поранення стало те, що командир підрозділу ОСОБА_2 перевозив свою зброю без запобіжників, стволом направленим в пасажирський кузов. При висадці з автомобіля ОСОБА_2 саме його зброя призвела до ненавмисних пострілів.

Позивач вказував на існування великої кількості обставин та фактів, які суперечать висновку службового розслідування, в т.ч. пояснення свідків. За конструкцією автомобіля, в якому відбулася трагічна подія, є перегородка між передньою та пасажирською частиною кузову, тому позивач не міг дотягнутися до автомата Кулика Г.І. та заподіяти собі шкоду. Про це свідчить також траєкторія руху ствола.

Проте, відповідач проігнорував важливі факти, пояснення свідків та зробив необґрунтований висновок про те, що позивач завдав сам собі поранення, внаслідок його необережного поводження зі зброєю, а також про те, що його поранення не пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач вважає також, що спірні документи були складені відповідачем упереджено, оскільки особа з чиєї вини сталися постріли не тільки в позивача, а також і у водія, залишився непокараним.

Крім того, позивач стверджує, що подія відбулася впродовж дії бойового розпорядження, при виконанні якого військовослужбовці поверталися до місця дислокаціії та були при повній екіпіровці із зарядженою зброєю без запобіжників. В даний період часу позивач знаходився на бойових завданнях у зв`язку з чим отримував додаткову грошову допомогу у розмірі 100 000 грн. Ці обставини свідчать про те, що його поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. В судові засідання не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи та відповідно отримував усі процесуальні документи та заяви, пов`язані із розглядом справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

29.07.2025 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.

25.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

14.10.2025 заслухавши усні пояснення та дослідивши докази, суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

04.04.2023 позивач був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу під час дії воєнного стану.

04.01.2024 позивач був звільнений з військової служби за станом здоров`я, на підставі Свідоцтва про хворобу №3431 від 28.11.2024, наказу командира військової частини № НОМЕР_3 .

В ніч з 08 на 09.06.2023 , під час повернення з бойового завдання до пункту тимчасової дислокації військової частини ( АДРЕСА_1 ), позивач отримав важкі кульові поранення та був направлений на евакуацію до лікарні в м. Дніпро.

Оскільки у встановлені відповідним законодавством строки відповідач не проводив службове розслідування відносно поранення позивача, не видавав довідку про обставини травми, позивач звернувся до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №400/10245/23 визнано протиправною бездіяльність відповдача та зобов`язано провести розслідування стосовно поранень позивача та видати довідку про обставини травми.

Рішення суду набрало законної сили 22.03.2024.

Відповідно до витягу з наказу від 07.07.2023 про результати службового розслідування та Довідки про обставини поранення від 23.10.2023 позивач сам завдав собі поранення, внаслідок необережного поводження з зброєю.

Позивач не погодившись із змістом наказу службового розслідування та Довідки про обставини поранення, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду.

26.02.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд у справі №400/14700/23 ухвалив рішення, яким:

- визнав потиправним та скасував п.2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №758, де вказано: “ Отримання поранення навідником 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти солдатом ОСОБА_1 сталося під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 внаслідок порушення правил поводження зі зброєю та не пов`язане із захистом Батьківщини”.

- визнав протиправним та скасував п. 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №758, де вказано: “ За порушення правил поводження зі зброєю з боку солдата ОСОБА_1 , нехтування вимогами безпеки, порушення вимог статей 11, 13, 16, 17, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України, вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог статті 414 Кримінального кодексу України; навідника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти, солдата ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення, передбачене п. “а” ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.

- Визнав протиправним та скасував висновок Довідки про обставини травмування від 23.10.2023 №6861 : “ 09.06.2023, під час вигрузки з техніки зброї та майна на тимчасовому пункті дислокації у АДРЕСА_1 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , содат ОСОБА_1 внаслідок порушення правил поводження зі зброєю , внаслідок власної необережності отримав поранення”, а також : “Поранення військовослужбовця не пов`язане із захистом Батьківщини”.

- Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити повторно службове розслідування за фактом поранення ОСОБА_1 з урахуванням його особистих пояснень та пояснень свідків, контактні дані яких він бажає надати, та видати ОСОБА_1 новий наказ про результати службового розслідування та нову Довідку про обставини поранення за результатами нового службового розслідування.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду відповідач провів службове розслідування, видав спірний наказ №206 від 05.05.2025.

У наказі про результати службового розслідування встановлено, що поранення позивача сталося під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 внаслідок порушення правил поводження зі зброєю з власної необережності та не пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до вказаного наказу відповідач видав довідку про обставини травми від 30.06.2025 №4444, в якій зазначив, що внаслідок вигрузки з автомобіля техніки, зброї та майна на тимчасовому пункті дислокації підрозділу у населеному пункті Миколаївка Донецької області, внаслідок порушення правил поводження зі зброєю позивач отримав поранення, не пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до наказу № №206 від 05.05.2025 “Про результати службового розслідування” копії матеріалів службового розслідування були направлені до Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську та до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також в наказі №206 від 05.05.2025 “Про результати службового розслідування” зазначається, що по даному факту слідчим Першого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську були внесені дані до Єдиного Реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.414 КК (за порушення правил поводження із зброєю, боєприпасами, вибуховими чи іншими небезпечними речовинами/предметами військовослужбовцями).

Далі, в наказі зазначено, що саме на представників слідчих органів, які здійснюють досудове слідство в рамках кримінального провадження покладається завдання встановлення причин, обставин та способу вчинення, питання про обставини та причину отримання вогнепального поранення є невирішеним.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо обґрунтованості результатів та добросовісності проведення службового розслідування щодо встановлення фактів події, пов`язаною з отримання позивачем поранень.

Позивач стверджує, що під час його повернення з бойового завдання 08.06.2023 при погрузці боєкомплекту та зброї, одним з військовослужбовців, його командиром було здійснено неумисні постріли, внаслідок яких позивач отримав поранення і був направлений в лікарню. Стосовно вказаної надзвичайної події, на думку позивача, відповідач провів неналежне службове розслідування, що потягло за собою необґрунтовані висновки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 року за № 1503/31371 (далі Порядок).

Службове розслідування комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися серед іншого, зокрема, у разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Відповідно до ч.1 розділу IV Порядку : “ Особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб”.

Звертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2025 №210 та рапорту командира 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 09.06.2023 вх. №2973 було призначене службове розслідування за фактом порушення позивачем правил поводження зі зброєю.

Службовим розслідуванням встановлено, що 09.06.2023 близько 01:00 год. позивач під час вигрузки зброї та майна підрозділу з транспортного засобу УАЗ-452 у м. Миколаївка, Краматорського району Донецької області, внаслідок необережності випадково вистрілив собі в область живота зі зброї АКС-74 (5,45мм) та отримав вогнепальне поранення. Позивач отримав поранення із зброї старшого сержанта ОСОБА_2 .

З огляду на матеріали справи ( висновок службового розслідування, пояснення свідків) суд встановив, що висновки є немотивованими, суперечливими та необґрунтованими припущеннями щодо обставин події. Водночас обставини, що мають важливе доказове значення для встановлення фактів події, пов`язаної із пораненням позивача, не взяті до уваги, їм ненадана оцінка.

Так, висновок службового розслідування базується на поясненнях семи осіб (військовослужбовців, які разом поверталися з бойового завдання одним автомобілем та були присутніми під час події - водій ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (особа, яка на думку позивача, є винною у його пораненні), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та особа, яка одразу після поранення прибігла на місце події - ОСОБА_8 ).

З огляду на пояснення вказаних осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та сам позивач вказують на обставини причетності військовослужбовця ОСОБА_2 до завдання поранень внаслідок необережного поводження із зброєю.

В матеріалах службового розслідування (а.с.66-67) свідок ОСОБА_8 надав пояснення: “09.06.2023 він почув, що неподалік від їхінього місця розташування зупинився автомобіль. Через хвилину було чутно коротку автоматну чергу. ОСОБА_8 та військовослужбовець за позивним “ ОСОБА_9 ” ( ОСОБА_10 ) вибілги до автомобіля, щоб дізнатися, що саме сталось. Серед багатьох військовослужбовців біля автомобіля УАЗ “Буханка” стояв військовослужбовець з позивним “ ОСОБА_11 ” ( ОСОБА_2 ) в руках у нього була зброя, а саме: АКС-74. Вигляд у нього був спантеличений і повідомляв оточуючим, що не знає як це сталося, збороя була на запобіжнику, все було відповідно до техніки безпеки”. Також ОСОБА_8 було помічено поранених військовослужбовців ОСОБА_1 та водія ОСОБА_12 . Водій ОСОБА_12 був поранений в районі шиї або обличчя. ОСОБА_13 отримав більш тяжке поранення, у нього був “вирваний бік”. [...] Із почутих ОСОБА_8 особистих розмов військовослужбовців, він дійшов виснвоку, що саме військовослужбовець із позовним “ ОСОБА_11 ” ( ОСОБА_2 ) можливо випадково здійснив постріл із закріпленої ним зброї, що призвело до поранення ОСОБА_1 та водія ОСОБА_12 . Пізніше за наказом керівництва всі військовослужбовці розійшлися по своїм місцям відпочинку. Протягом годиним прибула поліція, ВСП і швидка медична допомога ( військова). Військовослужбовця за позивним “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” ( ОСОБА_2 ), представника поліції, після огляду місця події, забрали з собою у відділок поліції”.

Також у висновку службового розслідування міститься посилання на пояснення позивача, в яких він зазначає, що коли він після поранення прийшов до свідомості, дізнався про те, що ОСОБА_2 ненавмисно вистрілив, так як з позиції не розрядив зброю і не поставив на запобіжник. Замісник ротного віддав наказ забрати зброю у ОСОБА_2 .

Відповідно до пояснення молодшого лейтенанта ОСОБА_7 ( який повертався з групою військовослужбовців із бойового завдання та перебував з позивачем в автомобілі на час події) , які зазначені в висновку службового розслідування, коли з авто виходив ОСОБА_2 “роздалась” автоматна черга з автомата ОСОБА_2 внаслідок якої був поранений позивач (а.с.68).

В поясненнях командира, старшого сержанта ОСОБА_2 відстунє визнання своєї причетності до завдання поранення. Опитаний ОСОБА_6 припускає, непричетність ОСОБА_2 відповідно до вкзаних ним обставин, оскільки під час пострілів останній вже вийшов з автомобілю, та знаходився поруч з ОСОБА_6 .

Всі інші опитані особи у своїх поясненнях зазначають про те, що їм невідомо звідки відбувалися постріли.

З огляду на вказані пояснення, суд вважає, що службове розслідування містить суперечливі припущення щодо інциденту. Так, пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прямо суперечать поясненням ОСОБА_6 , який припускав непричетність ОСОБА_2 до заподіяння поранення. Також, в службовому розслідуванні відсутні жодні ствердження факту поводження позивача із зброєю, внаслідок чого він отримав поранення. Суперечливою є інформація щодо траєкторії пострілів. Проте вказаним суперечностям відповідач не надав жодної оцінки. Так само, як не надана оцінка важливій інформації у поясненнях про одночасне поранення водія під час вказаної події, інформації, про те, що одразу після огляду місця події представниками поліції саме старшого сержанта ОСОБА_2 було доставлено у відділ поліції. Інших посилань на те, яким чином були встановлені обставини спричинення поранення самим позивачем, посилань на механізм заподіяння, напрямок і дистанцію пострілів в службовому розслідуванні відсутні.

Крім того, в службовому розслідуванні відповідач сам зазначає, що встановлення причин, обставин та способу вчинення, питання про обставини та причину отримання вогнепального поранення є невирішеним. За нормами чинного законодавства саме на представників слідчих органів в рамках кримінального провадження покладається встановлення причин, обставин, способу вчинення тощо.

Отже всі ці обставини свідчать про недоведеність відповідачем під час службового розслідування отримання позивачем вогнепального поранення внаслідок поводження зі зброєї з власної необережності.

Також суд звертає увагу, що це вже друге службове розслідування стосовно однієї тієї самої події, яке відповідач провів на виконання судового рішення, оскільки висновок першого службового розслідування був скасований Миколаївський окружним адміністративним судом. Як встановив Миколаївський окружний адміністративний суд у рішенні від 26.02.2025 у справі №400/14700/23, під час проведення службового розслідування відповідачем не отримано він позивача жодних пояснень, чим позбавлено позивача надавати заперечення, заяви та клопотання, як особи, стосовно якої проведено службове розслідування, що є порушенням Порядку. Миколаївський окружний адміністративний суд вважає, що висновок зроблений передчасно, вина позивача недоведена, враховуючи неотримання від позивача пояснень під час службового розслідування та відповідно ненадання оцінки щодо можливості наявності нещасного випадку. Суд зобов`язав відповідача провести повторне службове розслідування за фактом поранення позивача з урахуванням його особистих пояснень і показів свідків.

При цьому суд звертає також увагу, що у висновку первісного службового розслідування позивач був визнаний винним у неналежному поводженні із зброєю та притягнутий до дисциплінарної відповідальності. За наслідками службового розслідування були внесені відомості про вину позивача за скоєння злочину за ознаками ст.414 КК України до ЄРДР. Тобто позивач був визнаний винним та притягнутий до дисциплінарної відповідальності без отримання від нього будь-яких пояснень.

Крім того, відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №400/10245/23 суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення розслідування відносно поранень ОСОБА_1 за його зверненнями, невидачі довідки про обставини травми (поранення), яке відбулося 08.06.2023, та зобов`язав провести службове розслідування та видати довідку. Рішення суду набрало законної сили 22.03.2024.

Всі ці обставини у своїй сукупності та послідовності вказують на свідому недобросовісність дій відповідача при використанні своїх повноважень, без щирого наміру об`єктивно та справедливо встановити дійсні обставини події, яка відбулася 09.06.2023, та відповідно вказують на упередженість його дій.

Таким чином, суд робить висновок про протиправність висновків службового розслідування та висновків у довідці про обставини травми.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” : “Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку”.

Впродовж розгляду справи, з огляду на матеріали службового розслідування, на довідку №89 від 04.01.2024 про участь ОСОБА_1 в бойових діях по захисту Батьківщини та зміст довідки форми ОК-7 про отримання позивачем відповідної додаткової винагороди, суд встановив, що подія пов`язана з отриманням позивачем поранення відбулася під час проходження ним військової служби у період воєнного стану, безпосередньо в районі ведення бойових дій при його поверненні з бойового завдання.

Таким чином, суд вважає висновок відповідача про те, що поранення позивача не пов`язане з захистом Батьківщини недоведеним.

VI. Судові витрати

З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п.2, п.12, п.13 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати висновок Наказу Військової частини НОМЕР_1 №206 від 05.05.2025 про те, що ОСОБА_1 09.06.2023 самостійно здійснив в себе постріли з табельної зброї старшого сержанта ОСОБА_2 - автомату АК-74 № НОМЕР_2 , як такий, що недоведений, а базується на припущеннях.

3.Визнати протиправним та скасувати висновок Наказу Військової частини НОМЕР_1 №206 від 05.05.2025 про те, що 09.06.2023 ОСОБА_1 отримав поранення не при захисті Батьківщини, як такий, що суперечить змісту Довідки №89 від 04.01.2024 про участь ОСОБА_1 в бойових діях по захисту Батьківщини та змісту Довідки форми ОК-7 про отримання позивачем відповідної додаткової винагороди.

4.Визнати протиправним та скасувати висновок Довідки про обставини поранення ОСОБА_1 від 30.06.2025 року №4444, де вказано: “Пояснення даного військовослужбовця пов`язане із проходженням військової служби, не пов`язане із захистом Батьківщини”.

5.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати і надати ОСОБА_1 новий наказ, де зазначити, що поранення ОСОБА_1 , яке відбулося 09.06.2023, отримане ним при захисті Батьківщини.

6.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати і надати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ) нову Довідку про обставини поранення ОСОБА_1 , яке відбулося 09.06.2023, де вказати, що поранення отримане ним при захисті Батьківщини.

7.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄЛРПОУ НОМЕР_5 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , для в/ч НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 ) надати до суду звіт про виконання рішення суду в порядку ст.382 КАС України протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО