Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №420/30642/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30642/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як військовозобов`язаний перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 18.10.2022 року згідно до пункту 32 Військового квитка серії НОМЕР_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно ст.5-А наказу МОУ №402-2008р.

29.05.2025 року позивач випадково дізнався при установці «Резерв+» та отриманні Військово-облікового документу в електронному вигляді про перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

28.07.2025 року позивач направив «Заяву щодо внесення змін до електронного кабінету призовників (Резерв+)», в якій вказав на незаконність його поновлення на військовому обліку без отримання його письмової згоди. Відповідь від відповідача так і не надійшла. Наявність в електронному кабінеті призовників, військовослужбовців та резервістів «Резерв+» відомостей у відношенні до позивача про постановку його на військовий облік як військовозобов`язаного є суттєвим порушенням ст.58 Конституції України та ст.37 ч.6 пункту 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки у військовому квитку є відповідна відмітка про виключення позивача з обліку. При цьому, ст.37 ч.6 пункту 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» забороняє проведення мобілізації в період дії воєнного стану щодо призовників, військовослужбовців та резервістів що були виключені з обліку. Після виключення з військового обліку, позивач перестає бути військовозобов`язаним, а тому на нього не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Зокрема, позивач не може бути призваний під час мобілізації, він не зобов`язаний проходити ВЛК, оновлювати облікові дані і йому не можна вручити повістку. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним – особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно, та якщо Заяву на взяття її на військовий облік особа до ТЦК та СП не подавала. Тож повторне взяття на військовий облік Позивача на підставі нових змін у законі, який вже був виключений з обліку остаточно в 2014 році, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та буде обмеженням його конституційних прав і свобод.

Ухвалою від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що саме на громадянина покладається обов`язок щодо актуалізації відповідних відомостей. До того ж, копія військового квитка ( НОМЕР_1 ), надана до позовної заяви ОСОБА_1 , на сторінці 27, зняття з обліку, в дуже поганій якості та не читабельна. Запис про зняття з обліку в даному документі відсутній. На думку відповідача, з метою усунення зазначених невідповідностей та внесення інформації до Єдиного реєстру, позивач має вчинити активні дії, а саме: подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку та довідку ВЛК до органу уповноваженого на ведення реєстру та внесення до нього відповідної інформації. Відповідач також звертає увагу суду на формулюванні «особисто». Тобто сам, персонально, безпосередньо, не через когось – не через рідних, не через адвокатів, не через пошту. Заява на внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, подається лише особисто. Відповідач зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів звірка контактних даних Позивачем була через застосунок «Резерв», тобто особисто Позивач свої контактні дані не оновлював.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання Відповідача на п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 є безпідставним, оскільки на дату прийняття цього Порядку, Позивач вже з 18.10.2022 року був виключений з військового обліку, а тому саме паперовий документ військового документу відповідає дійсності і Позивач вже станом на 16.05.2024 року не відноситься ані до призовників, ані до військовозобов`язаних, ані до резервістів. Відповідач безпідставно посилається на положення ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», але при цьому він навмисно ігнорує той факт, що військовий обов`язок не покладається на громадян України що були виключені з військового обліку якщо були визнані непридатними до військової служби. Відповідач робить безпідставне посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», при цьому ігноруючи припис ст.58 Конституції України, а саме, що станом на 18.10.2022 року Порядок №560 взагалі не існував та не має жодного відношення до осіб що були раніше виключені з військового обліку.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_1 видано довідку військово-лікарської комісії, згідно якої солдат ОСОБА_1 на підставі ст. 5 А графи ІІ визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно військового квитка НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 в графі 32 міститься запис « 18.10.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. ІІ ст. 5А, наказ від 2008 № 402».

Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата внесення інформації про особу в систему – 07.02.2023 року.

06.08.2025 року адвокатом Гайдай О.В. в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано запит від 28.07.2025 із проханням зареєструвати та розглянути заяву щодо внесення змін до електронного кабінету призовника щодо виключення інформації про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку. До запиту додано заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 року.

Запит від 28.07.2025 отриманий ІНФОРМАЦІЯ_9 22.08.2025 року, про що свідчить поштове відстеження про вручення, проте доказів надання відповіді не надано.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, покладено обов`язок внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом встановлено, що 18.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_1 видано довідку військово-лікарської комісії, згідно якої солдат ОСОБА_1 на підставі ст. 5 А графи ІІ визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У військовому квитку НОМЕР_1 , виданому на ім`я ОСОБА_1 в графі 32 міститься запис « 18.10.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. ІІ ст. 5А, наказ від 2008 № 402».

Згідно підпункту 12 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-IX, військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» (надалі – Порядок №559) військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Відтак, на час виникнення спірних відносин позивач відповідно до п.2 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №559 мав дійсний військово-обліковий документ, яким є військовий квиток НОМЕР_1 , і в якому міститься запис про виключення позивача з військового обліку на підставі ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить положень, які б автоматично скасовували чинність рішень про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, що були прийнятими уповноваженими на те органами до набрання чинності Порядком №1487, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-IX, чи Порядком №559.

Відповідно, підтверджений цим військово-обліковим документом факт виключення позивача з військового обліку з 18.10.2022 року свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивач на час виникнення спірних відносин не був військовозобов`язаним.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зауважив: «з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Тобто, оскільки позивач ОСОБА_1 відповідно до військового квитка НОМЕР_1 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а отже втратив статус військовозобов`язаного.

Відтак, виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його рішенням ВЛК непридатним до військової служби унеможливлювало повторне його взяття на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, позивач просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В той же час, суд зауважує, що приписами ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559, чітко визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України повинен звернуся, зокрема, до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення відповідних змін.

З матеріалів справи слідує, що 06.08.2025 року адвокатом Гайдай О.В. в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано запит від 28.07.2025 із проханням зареєструвати та розглянути заяву щодо внесення змін до електронного кабінету призовника щодо виключення інформації про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку. До запиту додано заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 року.

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження розгляду ІНФОРМАЦІЯ_9 заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 року та прийняття за наслідками її розгляду будь-якого рішення, суду не надано.

В той же час, суд не може підміняти відповідача, уповноваженого на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень, дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.