Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №640/33688/20 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/33688/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 № 0010410510.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що момент проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» мало діючу ліцензію на роздрібну торгівлю пальним за вказаною адресою, а відомості, які містяться в Акті перевірки за результатами фактичної перевірки в такими, що не відповідають дійсності. Крім того, в податкового органу відсутні докази про здійснення роздрібної реалізації пального без наявності ліцензії станом на день проведення фактичної перевірки.

Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки, необґрунтованими та нічим не підтвердженими, а, відповідно, незаконними, а податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 року № 0010410510 таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 № 0010410510.

15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ” (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями справу №640/33688/20 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 16.04.2025 року прийнято до провадження справу №640/33688/20, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658). Розгляд справи №640/33688/20 розпочато спочатку.

До суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю.

Представник відповідача зазначає, що реалізація палива на АЗС позивача здійснювалась із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми. Таким чином, факти реалізації позивачем пального за відсутності відповідної ліцензії є у повному обсязі доведеними контролюючим органом. Позивач на час продажу пального своєчасно був обізнаний про зміни у податковому кодексі, які вступили в силу з 01.07.2019 року та міг своєчасно подати документи до ДПС й отримати відповідні ліцензії. Тому дії Позивача були неправомірними й податковий орган вважає, що діяв в межах своїх повноважень на підставі діючого законодавства України. Тому спірне ППР №0010410510 від 24.07.2020 на загальну суму 250 000,00 грн. винесено податковим органом законно й не підлягає скасуванню.

Також, відповідач вказав, що позивач не скористався правом згідно п. 86.7 статті 86 ПК України, заперечень на акт згідно якого було винесено спірну ППР, не подавав, тому суду слід вважати обставини викладені в акті фактичної перевірки як доказ встановлених правопорушень Позивачем.

Представником позивача надано додаткові пояснення, в яких вказано, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.06.2020 р. № 1505-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код згідно з ЄДРПОУ 42547705)», не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримано податковим органом, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу про призначення перевірки. Таким чином, податковий орган не дотримався вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, а тому наказ ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 30.06.2020 р. № 1505-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код згідно з ЄДРПОУ 42547705)» не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Крім того, відповідач вийшов за межі 15 робочих днів протягом яких він згідно із п. 86.8 статті 86 ПК України мав право прийняти податкове повідомлення-рішення, а отже ППР від 24.07.2020р. № 0010410510 прийняте з порушенням строків встановлених ПК України є незаконним та підлягає скасуванню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань 11.10.2018 року, основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ від 01.07.2020 року № 1508-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», яким керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.5, пп.80.2.2 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (ЄДРПОУ 42547705) за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 70/А, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст. 102 Податкового кодексу України. Перевірку розпочати з 01 липня 2020, тривалістю не більше 10 діб.

Згідно з вимогами пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ на підставі наказу від 01.07.2020 року № 1508-п та направлень на перевірку від 01.07.2020 № 1912 та №1911 проведена фактична перевірка АЗС за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна заводська, буд. 70/А, що належить ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705), з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

01.07.2020 року державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт №108/1, що засвідчує факт відмови представника ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» від підпису у направленнях від 01.07.2020 № 1912 та №1911.

За результатами фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» складено акт від 02.07.2020 року № 0065/04/36/05/РРО/42547705, яким встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме здійснено реалізацію пального бензин А-95 PLUS Евро 5 2,71 літри вартістю 18,49 грн. за літр на загальну суму 50,22 грн. без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Видано касовий чек № 7707 від 01.07.2020.

В акті зазначено, що під час перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

01.07.2020 року державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт № 108/2, що засвідчує факт відмови представника ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» від підписання та отримання другого примірника акту фактичної перевірки.

Примірник акту від 02.07.2020 року № 0065/04/36/05/РРО/42547705 направлений на адресу ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» засобами поштового зв`язку та був отриманий 06.07.2020 року, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення.

На підставі акту перевірки від 02.07.2020 року № 0065/04/36/05/РРО/42547705 ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.07.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0010410510, яким застосовано до ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250000 грн.

ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0010410510 від 24.07.2020 року.

Рішенням ДПС України від 30.10.2020 року ДПС України залишено без змін ППР №0010410510 від 24.07.2020 року, а скаргу – без задоволення.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно п. 80.1, пп. 80.2.5, 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України.

Суд зазначає, що у наказі від 01.07.2020 року № 1508-п зазначено про проведення перевірки на підставі ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.5, пп.80.2.2 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України.

У резолютивній частині наказу зазначено провести фактичну перевірку за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 70/А. Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст. 102 Податкового кодексу України. Перевірку розпочати з 01 липня 2020, тривалістю не більше 10 діб.

Метою перевірки є здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Тобто, у наказі від 01.07.2020 року № 1508-п поряд із покликанням на ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.5, пп.80.2.2 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України вказано посилання на законодавство у сфері обігу підакцизних товарів.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З огляду на вказане, суд вважає, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було правомірно призначено фактичну перевірку позивача на підставі наказу від 01.07.2020 року № 1508-п.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.08.2024 у справі №340/10908/21.

При цьому, не зважаючи на незгоду позивача з прийнятим наказом, позивач допустив посадових осіб до перевірки та надав відповідні документи.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

У постанові від 08 вересня 2021 року (справа № 816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Разом з тим, в даній справі суд не повинен обмежуватись лише дослідженням дотримання відповідачем процедурних питань, оскільки предметом розгляду в даній справі є встановлення правомірності прийнятого відповідачем на підставі акту перевірки від 02.07.2020 року податкового повідомлення-рішення №0010410510 від 24.07.2020 року.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Орган виконавчої влади уповноважений видавати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №609 (опубліковано 28 червня 2019 року у газеті «Урядовий кур`єр» №121 (територіальні органи ДФС уповноважено на видачу ліцензій на роздрібну торгівлю пальним).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Так, згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

За умовою частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Аналіз наведених норм Закону №481/95-ВР свідчить про те, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктом господарювання лише за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю. Проте, у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліценції до суб`єкта господарювання застосовується штраф.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 01.07.2020 № № 0065/04/36/05/РРО/42547705, відповідно до висновків якого встановлено порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, а саме здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

При цьому, факт здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним підтверджується касовим чеком № 7707 від 01.07.2020.

Є безпідставними посилання позивача на те, що момент проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» мало діючу ліцензію на роздрібну торгівлю пальним за вказаною адресою, оскільки, як зазначає безпосередньо позивач, таку ліцензію отримано 30.07.2020, що додатково свідчить про те, що 01.07.2020 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» здійснено реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що оскаржуване ППР прийнято з порушенням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України, оскільки як вбачається з матеріалів справи копія акту від 01.07.2020 № № 0065/04/36/05/РРО/42547705 отримана ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» засобами поштового зв`язку - 06.07.2020 року, а тому винесення податкового повідомлення-рішення № 0010410510 - 24.07.2020 року, свідчить про дотримання контролюючим органом строку для його прийняття (15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки).

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України та вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" (02160, м. Київ, пр. Соборності, 15, каб. 219, код ЄДРПОУ 42547705).

Відповідачі: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

Суддя П.П. Марин

.