Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №400/5126/24 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 р. № 400/5126/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2022 року по 04.10.2022 року, з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року, з 10.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 17.02.2023 року по 14.03.2023 року та з 05.05.2023 року по 12.05.2023 року, та за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2022 року по 04.10.2022 року, з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року, з 10.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 17.02.2023 року по 14.03.2023 року та з 05.05.2023 року по 12.05.2023 року, та за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023.

ІІ. Виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 06.03.2022 по 11.12.2024. В серпні 2022 року позивачем отримана травма під час захисту Батьківщини, в результаті якої позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, вважає, що він має право на додаткове грошове забезпечення у розмірі 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування. Позивач стверджує, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, відповідачем не здійснена за період з 28.08.2022 року по 04.10.2022 року, з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року, з 10.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 17.02.2023 року по 14.03.2023 року та з 05.05.2023 року по 12.05.2023. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, просить позов задовольнити.

У відзиві відповідач проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що позивач не скористався можливістю використати відпустку, рекомендовану довідкою ВЛК від 13.03.2023 (не писав рапорт на відпустку), а тому вимога виплатити йому додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн. за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023 не підлягає задоволенню. Також, з посиланням на довідку довідки-розрахунку грошового забезпечення від 14 червня 2024 року №0989/3/2428 Позивач отримував додаткову винагороду , передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 з розрахунку 100 000 гривень на місяць у серпні 2022 року (100000 грн), вересні 2022 року( 100 000 грн), у жовтні (57 247,32), отже за даний період Позивач отримав додаткову грошову винагороду у повному розмірі, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо виплати додаткової винагороди за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначає, що Позивач отримував додаткову грошову винагороду з листопада 2022 року по січень 2023 року з розрахунку 30000 грн. на місяць. З огляду на викладене у відзиві, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що до відзиву не надані документи, які б підтверджували виплату додаткової винагороди.

ІІІ. Рух справи.

Ухвалою суду від 31.05.2024 суддя Устинов І.А. відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановив строк для подання сторонами заяв по суті.

Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 р. № 85-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду, у зв`язку із звільненням його рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25 у відставку.

На виконання розпорядження в.о. керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл справи за результатами якого, головуючим суддею визначено Дерев`янко Л.Л.

Ухвалою від 29.08.2025 адміністративну справу № 400/5126/24 прийнято до провадження судді Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л.

Ухвалами від 05.12.2025, 03.02.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, які б підтверджували нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з серпня 2022 року по липень 2023 року, в тому числі додаткової винагороди.

Вимоги ухвал відповідачем виконані.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 26 травня 2022 року по 10.07.2023, що підтверджується відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2022 року № 295, від 10.07.2023 року № 195.

02.08.2022 під час проходження військової служби, солдат ОСОБА_1 02.08.2022 року отримав: мінно-вибухову травму (02.08.2022). Закрита черепномозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма. Множинні вогнепальноосколкові сліпі поранення поверхні спини, попереку, сідниць, правої стопи, відкритий перелом кісток стопи, пневматоракс зліва.

Зазначене підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2022 року № 2519.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 15732 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 28.08.2022 по 13.09.2022р.

Відповідно до довідки ВКЛ від 13.09.2022 р. ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб: потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 3843 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 13.09.2022 по 22.09.2022 р.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 4031 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 23.09.2022 по 04.10.2022р.

Відповідно до епікризу № 4439 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.10.2022 по 25.10.2022 р.

Відповідно до епікризу № 4665 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 26.10.2022 по 02.11.2022 р.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 508 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 10.02.2023 по 14.02.2023 р.

Відповідно до довідки ВЛК від 14.02.2023 р. ОСОБА_1 на підставі графи ІІ Розкладу хвороб: потребує лікування в умовах проктологічного відділення ВМКЦ Південного регіону.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 685 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 17.02.2023 по 14.03.2023р.

Відповідно до довідки ВЛК від 13.03.2023 р. ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ – потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1582/649 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 05.05.2023 по 12.05.2023р.

12.05.2023 року ОСОБА_1 було пройдено ВЛК. Документи для затвердження відправлені до ВМКЦ ПР м. Одеса. По гр. ІІ ОСОБА_1 потребує звільнення від службових обов`язків на 15 (п`ятнадцять) календарних днів до реалізації рішення ВЛК.

20.07.2023 представник позивача звертався до відповідача з заявою про виплату додаткової винагороди підвищеної до 100 000 грн за період з 02.08.2022 р. по 27.05.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Листом від 13.01.2024 року відповідач повідомив, що фінансово-економічна служба військової частини НОМЕР_1 нараховує додаткову грошову винагороду виключно згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 . Станом на жовтень 2023 року додатково наказів на виплату додаткової грошової винагороди за період з 26.05.2022 року по теперішній час стосовно ОСОБА_1 до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, позивач звернувся до суду.

V. Джерела права.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пунктів 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 статті 9-2 Закону №2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військове-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою не надається.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє на час ухвалення цього рішення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022та№ 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

01.04.2022 до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого); підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

VІ. Мотиви, з яких виходить суд.

Застосовуючи приписи зазначених вище норм права до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Судом враховує, що травма, отримана позивачем, є важкого ступеню і отримана ТАК, під час захисту Батьківщини, що підтверджується, зокрема, довідкою про обставини травми військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2022 року № 2519, висновком ВЛК військово-медичного клінічного центру Південного регіону № 381 від 13.03.2023.

Відтак, позивач, який отримав тяжку травму під час захисту Батьківщини і в зв`язку з цим перебував на стаціонарному лікуванні, має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі з розрахунку 100000 грн на місяць за час перебування на лікуванні з 28.08.2022 року по 04.10.2022 року, з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року, з 10.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 17.02.2023 року по 14.03.2023 року та з 05.05.2023 року по 12.05.2023 року

Відповідачем надано до суду належні та допустимі докази щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн пропорційно дату перебування на стаціонарному лікуванні: з 28.08.2022 року по 04.10.2022 року, з 26.10.2022 року по 02.11.2022 року, з 10.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 17.02.2023 року по 14.03.2023 року та з 05.05.2023 року по 12.05.2023 року, а також за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії від 13.03.2023, а саме з 17.03.2023 по 12.04.2023.

Водночас, судом встановлено, що відповідач не здійснив нарахування і виплату додаткової винагороди за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 14.10.2022 по 25.10.2022 (дванадцять календарних днів) та за три календарних дні перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії від 13.03.2023

Відносно періоду перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 14.10.2022 по 25.10.2022 (12 днів) відповідач не надав ні доказів виплати додаткової винагороди за цей період, ні пояснень причин, з яких таке нарахування і виплата не були здійснені.

Разом з тим, відповідачем заперечено право позивача на отримання додаткової винагороди за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), рекомендованою довідкою ВЛК від 13.03.2023 з тих мотивів, що позивач не скористався можливістю використати таку відпустку (не подавав рапорт на відпустку).

Судом встановлено, що 13.03.2023 Військово-лікарською комісією військово-медичного клінічного центру Південного регіону складено висновок № 381, яким визначено, що військовослужбовець потребує відпустки для лікування після поранення 30 календарних днів.

При цьому, з аналізу Постанови № 168 вбачається, що додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн виплачується військовослужбовцям, в тому числі, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, визначено, що нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшеної до 100000,00 грн, пов`язується з перебуванням військовослужбовця у відпустці, а не наявності права на таку.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідач нарахував і виплатив позивачу додаткову винагороду на час перебування у відпустці з 17.03.2023 по 12.04.2023.

Зазначене спростовує твердження відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом на відпустку.

При цьому, відповідачем нараховано і виплачено додаткову винагороду за 27 днів відпустки, починаючи з 17.03.2023 по 12.04.2023, що на три дні менше встановленої довідкою ВЛК від 13.03.2023.

З огляду на викладене, суд констатує, що в ході розгляду справи встановлено, що отримана позивачем 02.08.2022 травма є такою, що пов`язана з захистом Батьківщини. Наданими позивачем доказами підтверджуються обставини перебування позивача на стаціонарному лікуванні і у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії в зв`язку з отриманим пораненням. Отже, в наявності є обидві умови, які, відповідно до Постанови № 168, надають військовослужбовцю право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000.00 грн.

За таких обставин, ненарахування позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за період стаціонарного лікування з 14.10.2022 по 25.10.2022 (дванадцять календарних днів) та за три календарних дні перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії від 13.03.2023, є протиправним.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, суд вважає належним способом покладання на відповідача зобов`язання здійснити донарахування і виплату додаткової винагороди за періоди, в яких допущена протиправна бездіяльність.

VІІ. Висновки суду

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Позивача звільнено від сплати судового збору, а тому питання розподілу судових витрат в частині сплати судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 14.10.2022 по 25.10.2022, та за три дні відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 14.10.2022 по 25.10.2022 (12 календарних днів), та за три дні відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко