Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №280/8735/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 280/8735/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Голодняк Дарії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Голодняк Дарії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач І), Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі – відповідач ІІ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідачів щодо поновлення на військовому обліку 09.06.2025 невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК № 219/2005;

зобов`язати Адміністративне управління Генерального штабу ЗСУ як розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внести зміни до Реєстру щодо ОСОБА_1 , який є виключеним з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК № 219/2005.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 витребувано у Міністерства оборони України відомості, із документальним підтвердженням (зокрема, але не виключно, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; довідкою з відомчого обліку Міністерства оборони України) щодо місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 адміністративну справу № 280/8735/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Луганського окружного адміністративного суду.

22.12.2025 справа № 280/8735/25 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 23.12.2025 прийнято справу до провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

В обгрунтування позовних вимог зазначено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Позивач) відповідно до запису у обліково-послужній картці серії ОПК №219/2005 29.04.2005 виключений із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п.3 ч.6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Крім того, відповідно до записів в обліково-послужній картці встановлено, що ОСОБА_1 16 лютого 2005 року медичною комісією визнаний непридатним до військової служби з виключенням на підставі статті 59-Б графи І наказу Міноборони України №207 від 12.07.1999 (а саме як непридатний до військової служби зі зняттям з обліку СО-7, хвороби нирок).

Відповідно до п.3-4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №559 «відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Тобто, обліково-послужна картка ОСОБА_1 серії ОПК №219/2005 і є тим документом, який підтверджує факт виключення по непридатності за станом здоров`я до військової служби.

Додатково, у Позивача збереглися копії медичних документів, які були передумовою прийняття рішення комісії ВЛК про непридатність в 2005році: - копія виписки з карти амбулаторного хворого за 28.02.2005; - копія акту дослідження стану здоров`я №28 від 11.02.2005; - копія виписки із історії хвороби №1000.

Протягом 2024 року позивач звертався за місцем реєстрації ВПО – до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як і ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.09.2024 повідомлено, що так дійсно, ОСОБА_1 є невійськовозобов`язаним та виключеним з військового обліку, а відтак внести дані не можуть.

Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28 серпня 2024 року повідомив також, що не може внести дані, оскільки Позивач не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відтак не може внести і дані про таке виключення.

Однак, 09 червня 2025 року Позивачу надійшло сповіщення в застосунку Резерв+ щодо оновлення та підтягнуло інформацію, що він ніби-то перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі – Відповідач 1). З метою внесення актуальних даних щодо виключення з військового обліку та відповідно до постанови КМУ №559 від 16.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак, у відповідь на заяву від 10.7.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив Позивача, що він автоматично взятий на облік Адміністративним управлінням Генерального штабу Збройних Сил України (далі –Відповідач 2) в порядку постанови КМУ від 16 серпня 2024 року №932.

Цією постановою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов? язаних та резервістів,яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 автоматично в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, рішенням оператора реєстру вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 . Враховуючи вищезазначене, позивач вважає дії щодо автоматичного та дистанційного взяття на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та Адміністративним управлінням Генштабу ЗСУ по відношенню ОСОБА_1 протиправними та таким, що суперечать статті 58 Конституції України, пункту 3 частини 6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Під час виключення ОСОБА_1 29.04.2005 оригінал обліково-послужної картки не вилучався так і не існувало Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що сукупно і підтверджують факт виключення з військового обліку, а відтак подальші протиправні дії та рішення будь-яких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть протиправними.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (абзаци перший-другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001№ 3- рп/2001.

Таким чином, Відповідач 1, Відповідач 2 не в праві вимагати замінити військовообліковий документ, як і змусити проходити огляд ВЛК при наявності запису про виключення по непридатності до військової служби (без різниці ким і як, коли таке виключення було проведено). Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено наступне: Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1) організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей. Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Єдиним способом внесення даних щодо невійськовозобов`язаного та виключеного з військового обліку ОСОБА_1 є внесення таких даних розпорядником Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів – Адміністративним управлінням Генерального штабу ЗСУ.

На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

04.11.2025 відповідачем –І ІНФОРМАЦІЯ_6 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону України (далі – Закон) "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951- VIII Держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру). Відповідно до п.2 ч.2 ст. 5 Закону Держатель Реєстру вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.

Відповідно до п.17 вищезазначеного Порядку взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Крім того, відповідно до абз.2 п.7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Водночас Постановою КМУ № 932 від 16 серпня 2024 р вказано: Міністерству оборони: протягом 10 робочих днів з дня отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років забезпечити внесення записів або змін до записів в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ОСОБА_1 , рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_6 рішень щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік не приймалося. На теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_8 не має сформованої облікової документації на громадянина ОСОБА_1 , прийняття будь яких рішень не є можливим, копій наданих документів не достатньо.

З метою врегулювання питання виключення з військового обліку ОСОБА_1 рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання, що відповідає вимогам ч.3 ст.33, ч.4 ст.37, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за якими повинні діяти громадяни України, а саме будучи військовозобов`язаними громадяни України повинні стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, але Позивач ігнорує ці норми. Наданих копій документів не достатньо для вирішення питання про виключення з військового обліку.

На підставі викладеного представник відповідача-І просив вирішити питання, щодо ІНФОРМАЦІЯ_7 як належного відповідача; -У задоволені позовних вимог Позивача відмовити у повному обсязі.

25.11.2025 відповідачем-ІІ – Адміністративним управлінням Генерального штабу Збройних Сил України – надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Відповідно до Положення про Адміністративне управління Генерального штабу Збройних Сил України, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 01.01.2025 № 1/ДСК, Адміністративне управління Генерального штабу Збройних Сил України не покладено обов`язку з вирішення питань, пов`язаних з військових обліком громадян, відповідачем-ІІ жодних протиправних дій по відношенню до позивача не вчинялось.

Відсутність порушеного права позивача або неправильний спосіб захисту встановлений судом при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

Відповідач-ІІ в розумінні вимоги частини четвертої статті 5 Закону № 1951 не забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей, а відтак, не є належним відповідачем у справі.

У відповідності до вимог пункту 79 Порядку № 1487 саме районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби, тощо.

Пунктом 17 Порядку встановлено, що для отримання (заміни) військово – облікового документа на бланку громадянин зобов`язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.

Долучена позивачем в якості додатку до позову обліково – послужна картка до військового квитка серії ОПК № 219/2005, не є в розумінні Порядку № 559 військово – обліковим документом, та не є в розумінні вимог пункту 79 Порядку № 1487 підставою для суду вважати позивача таким, що виключений з військового обліку.

Згідно із нормами Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1999 № 263/94, чинного станом на 16.02.2005, військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу є документом, що визначає належність його власника до служби в запасі та військового обов`язку. Військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров`я.

Обліково – послужна картка відповідно до вимог пунктів 4.5 та 4.6 Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністра оборони України 22.01.2002 № 35, яка діяла станом на 16.02.2005, є основним обліково – статистичним документом персонально – якісного обліку військовозобов`язаних, де фіксуються його соціально – демографічні дані, військово – облікові ознаки та періоди проходження військової служби і служби у запасі. Обліково – послужні картки на військовозобов`язаних зберігаються у військових квитках прикріпленими до внутрішнього боку обкладинки.

Тобто, надана ОСОБА_1 копія обліково – послужної картки до військового квитка серії ОПК №219/2005 не є військово – обліковим документом громадянина, який визначає належність його власника до служби в запасі та військового обов`язку.

Представник позивача свідомо плутає (підміняє) поняття «військово – обліковий документ» та «обліково – послужна картка», оскільки ці поняття не є тотожними.

Також представник позивача зазначає, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово – обліковий документ не вилучається. Такого документу позивачем в якості додатку до позову не надано.

Автоматизована система Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних має шифр «Оберіг» відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.04.2019 № 180. Позивач зазначає, що був взятий на військовий облік 09.06.2025 на підставі вимог Порядку № 932.

З метою вирішення питання військового обліку громадян з тимчасово окупованої території, Генеральним штабом ЗСУ було розроблено та доведено розпорядженням від 22.05.2024 № 82184/С до ТЦК та СП Алгоритм уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку.

Відповідно до долучених позивачем роздруківок з застосунку «Резерв+» позивача віднесено до категорії військовозобов`язаних, датою взяття на облік є 16.05.2025, датою уточнення даних є 09.06.2025, будь-які постанови військово – лікарської комісії, які свідчили б про зняття позивача з військового обліку відсутні.

У відповідності до пункту другого частини першої статті 9 Закону № 1951 позивач має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Позивач будь-яких доказів в частині, що стосується неможливості особистого прибуття безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем обліку, для вирішення спірного питання, суду не надав.

Також відповідач-ІІ зазначив, що Порядок № 932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були постановлені на такий облік. Натомість порядок виключення з військового обліку передбачений Порядком № 1487 шляхом звернення до РТЦК та СП за місцем реєстрації/проживання.

Таким чином, взяття позивача на облік здійснено автоматично, у відповідності дл Порядку № 932, і без будь-якого втручання в цей процес відповідача-ІІ, який не є належним відповідачем у справі.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, отже, наведене виключає обставини бездіяльності зі сторони відповідача-ІІ, у зв`язку з чим позовні вимоги не належать до задоволення.

Зокрема, подібної правової позиції дотримується Донецький окружний адміністративний суд у рішеннях по справах № 200/6238/25, № 200/4010/25, Харківський окружний адміністративний суд у справах № 520/12731/25, № 520/12658/25, Одеський окружний адміністративний суд у справі № 420/22525/25, Рівненський окружний адміністративний суд у справі № 460/7802/25, Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справах № 160/23289/25, № 160/8822/25, № 160/15133/25, Луганський окружний адміністративний суд у справі № 360/1564/25.

На підставі викладеного відповідач-ІІ просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.11.2025 представником позивача надано відповідь на відзив відповідача-ІІ, в якому зазначено таке.

У відзиві Адміністративне управління Генерального штабу ЗСУ посилається на постанову КМУ від 16.05.2024 №559 та невідповідність військовооблікового документу Позивача - обліково-послужної картки серії ОПК №219/2005, однак не забуваємо той факт, що постанова КМУ №559 набрала законної сили лише 18 травня 2024 року та не може застосовуватись до правовідносин, які врегульовані 29.04.2005 Ленінським РВК м.Луганськ.

Ззакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативноправових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (абзаци перший-другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001№ 3- рп/2001.

Таким чином Відповідач 1, Відповідач 2 не в праві вимагати замінити військовообліковий документ, як і змусити проходити огляд ВЛК при наявності запису про виключення по непридатності до військової служби (без різниці ким і як, коли таке виключення було проведено).

Єдиним та достовірним документом на підтвердження завершення процедури виключення і є обліково-послужна картка ОСОБА_1 серії ОПК №219/2005 , яка не вилучалась тоді ще ІНФОРМАЦІЯ_3 і підтверджує факт виключення з військового обліку.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено наступне: Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1) організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей. Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно з пункт 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (чинного на момент звернення до відповідача) виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військовооблікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, заатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) видачі військово-облікового документа для призовників, та військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Єдиним способом внесення даних щодо невійськовозобов`язаного та виключеного з військового обліку ОСОБА_1 є внесення таких даних розпорядником Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів – Генеральним штабом ЗСУ.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відмостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 10.02.2005 Леніським РВ УМВС України в Луганській області, картки фізичної особи – платника податків, довідки від 09.08.2022 № 6117-5001977494 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З військово-облікового документу, сформованого 09.06.2025 у застосунку «Резерв+», слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , звання – рекрут, ВОС- , постанова ВЛК «–», дата ВЛК «-», адреса проживання: АДРЕСА_3 , дата уточнення даних – 09.06.2025.

Обліково – послужна картка до військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить записи:

- « ІНФОРМАЦІЯ_10 оглянутий 16.02.2005, визнаний непридатним до воїськової служби з виключенням з обліку за ст. 59-б гр. І наказу № 207 1999 р.», за підписом райвоєнкома п-ка ОСОБА_2 ;

- « ІНФОРМАЦІЯ_11 29.04.2005 зі зняттям 29.04.2005».

Відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 29.12.2023 за № 4/467, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з рішенням військво – лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 від 16.02.2005, на підставі вимог наказу Міністра оборони України 1999 року № 207, за статтею 59б гр. визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, не є військовозобов`язаним.

02.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою, в якій просив внести до АІТС «Оберіг» інформацію про те, що 29.04.2005 ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999, яким його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

У заяві наведено перелік додатків до неї: копії паспорта ОСОБА_1 , РНОКПП, ОПК № 219/2005 від 16.02.2005, роздруківку з Резерв +, відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 № 14250 від 10.09.2024, довідки № 4/467 від 29.12.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У листі від 10.07.2025 № ЩТ/980, направленому позивачеві ІНФОРМАЦІЯ_6 за наслідками розгляду заяви від 02.07.2025, зазначено таке.

«.. По суті порушеного питання повідомляємо, що відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України (далі – Закон) «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII Держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) є Міністерство оборони України (далі – Держатель Реєстру). Відповідно до п.2 ч.2 ст. 5 Закону Держатель Реєстру вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.

Відповідно до п. 17 вищезазначеного Порядку взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/ не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Крім того, відповідно до абз. 2 п.7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

На підставі вищевикладеного, Вас автоматично, в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, рішенням оператора реєстру вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Додатково повідомляємо, що рішень щодо Вас про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймалось.

На підставі наведеного вище, рекомендуємо Вам, звернутися з даним питанням до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання, відповідно до територіальної належності».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`зок і військову службу» (далі – Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Закон № 3543) визначено:

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;

система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В межах спірних правовідносин суд надає оцінку наявності чи відсутності протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_7 , Адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ щодо поновлення на військовому обліку 09.06.2025 ОСОБА_1 , наявності чи відсутності підстав для зобов`язання Адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ як розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внести зміни до Реєстру щодо ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує, що безпосередньо до Адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ позивач з заявою про внесення змін до Реєстру щодо нього не звертався, та відповідно надає оцінку підставам для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025, викладеним у листі ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.07.2025 № ЩТ/980, а також наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 29.04.2005 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999, яким його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

Так, у листі від 10.07.2025 № ЩТ/980 ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначено, що:

- в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

- рішень щодо ОСОБА_1 про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймалось;

- з метою вирішення питання по суті заяви рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання, відповідно до територіальної належності.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487), на який посилається відповідач у листі від 07.08.2024 № Д/2524, визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно із положеннями пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі – Закон № 3633) визначено установити, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення № 154), відповідно до пункту 2 якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Закон України від 16.03.2016 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VІІІ).

Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно із частиною третьою статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону № 1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону.

3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону;

4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону;

5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону;

7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону;

8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону;

9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону;

12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону;

13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону;

14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Судом установлено, що станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому саме ІНФОРМАЦІЯ_8 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, зокрема, щодо ОСОБА_1 , тому надання у листі від 10.07.2025 № ЩТ/980 рекомендації ОСОБА_1 звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття його на військовий облік, з метою вирішення питання по суті заяви є протиправною та свідчить про неналежний розгляд заяви та недотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Суд зауважує, що інформація про висновок ВЛК, на підставі якого позивача визнано непридатним для проходження військової служби, відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проте станом на дату визнання позивача непридатним до військової служби у 2005 році він перебував на обліку або у ІНФОРМАЦІЯ_12 , і актуалізувати відповідну інформацію відповідач-І може виключно за наслідками належного розгляду наданих позивачем документів (зокрема, обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_4 ), що відповідачем-І не здійснено.

Стосовно доводів відповідача –ІІ про те, що обліково – послужна картка до військового квитка серії ОПК № 219/2005 не є військово – обліковим документом, суд зауважує, що у пунктів 23 зазначеної ОПК міститься запис « ІНФОРМАЦІЯ_15 – видано замість військового квитка», тобто військовий квиток у позивача відсутній, замість нього видана обліково – послужна картка, відомостям, зазначеним у якій, відповідач-І повинен надати оцінку при розгляді заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025.

З огляду на те, що саме ІНФОРМАЦІЯ_8 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, зокрема, щодо ОСОБА_1 , позовна вимога до Адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ про зобов`язання останнього як розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внести зміни до Реєстру щодо ОСОБА_1 , який є виключеним з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК № 219/2005 не належить до задоволення.

Також суд зауважує, що вимог до ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо внесення змін до Реєстру позивачем не заявлено, разом з тим, судом установлено допущену ІНФОРМАЦІЯ_6 бездіяльність щодо належного розгляжу заяву позивача від 02.07.2025 по суті порушеного у ній питання щодо внесення змін до Реєстру.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, “ефективний засіб правого захисту” в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 про внесення до АІТС «Оберіг» інформації про виключення 29.04.2005 ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 про внесення до АІТС «Оберіг» інформації про виключення 29.04.2005 ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо поновлення на військовому обліку 09.06.2025 невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ІНФОРМАЦІЯ_15 № 219/2005, не належать до задоволення, оскільки в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, за рішенням оператора реєстру вищого штабу, позивача автоматично зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 та внесено відповідні відомості в реєстр, відповідачами рішень щодо позивача про взяття на військовий облік не приймалось.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до частково задоволення з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 2422,40 грн судового збору (1211,20 грн за позовні вимоги, заявлені до відповідача-І, та 1211,20 грн за позовні вимоги, заявлені до відповідача-ІІ).

У задоволенні позовних вимог до відповідача –ІІ суд відмовляє, тому витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн покладаються на позивача.

Щодо витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за позовні вимоги, заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд зазначає таке.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру через підсистему «Електронний суд» складає 968,96 грн.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-І, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також суд роз`яснює позивачеві право звернення з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 242,24 грн (1211,20 грн – 968,96 грн) відповідності до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Голодняк Дарії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 про внесення до АІТС «Оберіг» інформації про виключення 29.04.2005 ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 про внесення до АІТС «Оберіг» інформації про виключення 29.04.2005 ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі висновку медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.02.2005 за ст. 59 «Б» гр. І Наказу МОУ № 207 від 12.07.1999 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

У задоволенні решти позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_17 та у задоволенні позовних вимог до Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська