Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №716/1862/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1862/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

присяжних Вигнана Б.Д, Палій І.В,

при секретарі Єлащуку Р.Г.

за участі:

представника заявника Данищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Данищук Василь Вячеславович, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про визнання особи недієздатною встановлення опіки і призначення опікуна, в якій зазначив, що ОСОБА_2 є його матір`ю, яка проживає з ним.

Зазначає, що ОСОБА_2 , являється особою похилого віку, протягом багатьох років хворіє. Декілька років тому почала змінюватися психічно, почала забувати, швидко втомлюється, , з`явилися безпричинні тривоги, панічні атаки.

У зв`язку з наявними проблемами зі здоров`ям зверталися до лікарів, оскільки стан здоров`я на даний час погіршився. Відповідно до висновку ЛКК їй виставлено діагноз виражена атеросклеротична деменція, в зв`язку з чим вона потребує постійного догляду та нагляду.

Оскільки, на сьогоднішній день психічний стан ОСОБА_2 суттєво погіршується, він бажає стати законним опікуном для матері, яка не контролює свої дії та не усвідомлює їх значення, для вживання заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів останньої.

Просив заяву задоволити, визнати недієздатною його мати ОСОБА_2 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном – ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у заяві, просив суд їх задоволити. При цьому пояснив, що його довіритель на даний час здійснює догляд за обома батьками, які є похилого віку та інвалідами ІІ групи, однак з часом психічний стан матері став погіршуватися і виникли питання життєвого характеру, які може вирішувати тільки опікун, зокрема, отримувати та розпоряджатися пенсією, майновими правами з приводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема укладання чи переукладання договорів, медичний догляд тощо. Батько заявника, який є інвалідом її групи та якому 80 років не може бути опікуном дружини, в силу свого фізичного стану. Сестра заявника - ОСОБА_3 відмовилася бути опікуном, оскільки після одруження переїхала проживати разом з чоловіком в м.Чернівці, де на даний час працевлаштована в Чернівецькій міській клінічній лікарні, на посаді операційної медсестри, є військовозобов`язаною. Вона в силу життєвих обставин не може бути постійно присутньою при батьках та доглядати за ними. В їхній родині так склалося, що саме заявник, який залишився проживати в домогосподарстві батьків, доглядає за ними та виявив бажання стати опікуном матері. ОСОБА_4 відповідає вимогам опікуна, які встановлені чинним законодавством, виявив бажання ним бути, має стійкі приязні відносини з матір`ю, тому просив суд призначити його опікуном ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи адвокат Павчук С.І., який ухвалою суду залучений до участі в справі, з метою захисту прав та законних інтересів гр. ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з якої вбачається, що він не заперечує проти задоволення заяви, вважав, що з метою захисту прав та законних інтересів недієздатної, належить призначити опікуном заявника по справі.

Представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування виконавчому комітеті Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву з якої вбачається, що вимоги заяви визнає, не заперечує проти задоволення заяви, просив справу слухати у його відсутності.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши письмові докази по справі, взявши до уваги заяву учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

Судом встановлено, що до суду з заявою про визнання особи недієздатною звернувся, ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_2 , яку він просить визнати недієздатною внаслідок психічного захворювання.

Факт родинних відносин між ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , підтверджується, свідоцтвом про народження заявника від 26 квітня 1982 року серії НОМЕР_1 , де в свідоцтві в графі батьки, матір`ю вказана ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку лікарської консультативної комісії КНП «Заставнівська багатопрофільна лікарня» Юрковецької сільської ради № 435 від 26.09.2025 року, ОСОБА_2 встановлено ряд діагнозів, зокрема: виражена атеросклеротична деменція з психотичними включеннями, внаслідок чого потребує постійного стороннього догляду.

Згідно із п. 39 рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.1979 у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» зазначено, що сама природа того, що має бути встановлено компетентним національним органом - тобто реальний розлад психіки, потребує об`єктивної медичної експертизи.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №72, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає психічним захворюванням у формі, хронічного психічного захворювання у формі атероскеротичної деменції. Внаслідок захворювання ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе визнати її недієздатною.

Відповідно до ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст.58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами визнаними судом недієздатними.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

За змістом частини першої, третьої статті 72 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі, згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, суд доходить висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним.

Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1 Правил опіки та піклування).

Опікунами не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину (п.3.2 Правил).

Відповідно до ст.292 ЦК України малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена, має право на опіку та піклування.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 07.10.2025 року, ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Сім`я, яка проживає за даною адресою, складається із 3-рьох осіб: ОСОБА_4 1982 р.н., - син, ОСОБА_5 , 1946 р.н - чоловік; ОСОБА_2 , 1953 р.н., - мати.

ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , потребують постійного сторонньої допомоги, яку здійснює їхній син, з яким останні разом проживають.

ОСОБА_5 є особою з ІІ групою інвалідності та йому протипоказана праця у звичайних виробничих умовах, що вбачається з медичної довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №353951 та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .

З витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» вбачається, що заявник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою стосовно якої відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та відомості про наявність не знятої чи непогашеної судимості.

З довідки №62, виданої ТОВ Медичний центр «Звіробій» від 03.10.2025 року вбачається, що в ОСОБА_4 відсутні протипоказання щодо виконання обов`язків опікуна.

Із заяви ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_2 , є її матір`ю, яка потребує стороннього догляду. Вона відмовляється бути опікуном матері.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником).

Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже, зі змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому, саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно може виконувати обов`язки опікуна для особи, визнаної недієздатною.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку, переслідує, перш за все, найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Із висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Юрковецької сільської ради про доцільність призначення опікуна ОСОБА_4 вбачається наступне.

ОСОБА_2 , потребує постійного стороннього догляду.

Догляд за ОСОБА_2 , здійснює її син ОСОБА_4 , який проживає разом з нею.

Кандидатура ОСОБА_4 , відповідає вимогам, які визначені законодавцем до даної категорії осіб, зокрема, він позитивно характеризується, має задовільний стан здоров`я, забезпечує матері сторонній догляд та підтримку, допомогу по господарству, єдиний виявив бажання бути опікуном недієздатної.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Юрковецької сільської ради вважає за доцільне погодити кандидатуру ОСОБА_4 , бути опікуном над матір`ю – ОСОБА_2 .

Вищевказаний висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Юроковецької сільської ради №11/220 від 28.11.2025 року.

У даній справі подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_4 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , містить належну мотивацію, а також є обґрунтованим з посиланням на наявні докази щодо можливості його бути опікуном та з визначенням конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, також містить посилання на можливість заявника бути опікуном.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , єдиний виявив бажання та має змогу здійснювати опіку, а ОСОБА_3 , відмовилася здійснювати опіку над матір`ю, суд вважає за можливе призначити його опікуном, що буде відповідати інтересам недієздатної особи.

З урахуванням зазначеного та виходячи із інтересів недієздатної особи, суд вважає, що заява ОСОБА_4 , належить задовольнити та призначити його опікуном недієздатної матері – ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 55, 58, 60, 62, 63 ЦК України, ст.5, 89, 259, 264, 265, 300, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканку с.Погорілівка,Чернівецького району Чернівецької області недієздатною.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опіку і призначити її опікуном - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця с.Погорилівка, Чернівецького району Чернівецької області.

Строк дії рішення суду - два роки з дня набрання ним законної сили.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.

Присяжні Вигнан Б.Д.

Палій І.В.