Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №713/2574/24 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

Дата: 12 лютого 2026 р.

Справа: №713/2574/24

Суддя: ОСОКІН А. Л.

Справа № 713/2574/24

Провадження №2/713/12/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13.02.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд в складі: головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Холіван В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів посилаючись на таке.

З липня 2021 року по 15.01.2022 року позивач з відповідачем проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу. В наслідок спільного життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . При цьому інформація про батька в актовому записі про народження дитини записана відповідно до ст. 135 СК України зі слів матері, оскільки сторони не перебували у шлюбі між собою.

На даний час позивач має бажання визнати батьківство відповідача щодо їх спільної дитини.

Відповідач, будучи батьком, та маючи обов`язок утримувати дитини до досягнення повноліття – кошти на утримання дитини не дає.

Дитина сторін не досягла 3-річного віку і позивач має право на утримання від відповідача – батька дитини до досягнення дитиною 3-річного віку.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття, стягувати з відповідача аліменти на свою користь на своє утримання в розмірі по 5000 грн. щомісяця до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Ухвалою від 06.09.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 02.10.2024 призначено судову молекулярну-генетичну експертизу у справі щодо того чи являється відповідач батьком ОСОБА_3 та зупинено провадження у справі.

24.04.2025 на адресу суду надійшов лист з ДСУ «Чернівецьке ОБСМЕ» про неможливість провести експертизу в зв`язку з неявкою відповідача для відібрання зразків біологічного матеріалу.

Ухвалою від 24.07.2025 відновлено провадження у справі.

Ухвалою від 15.09.2025 за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службіу складі Збройних сил України.

Постановою від 21.10.2025 Чернівецького апеляційного суду ухвалу Вижницького районного суду від 15.09.2025 про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 30.10.2025 поновлено провадження у справі та продовжено підготовче судове засідання

Ухвалою суду від 19.12.2025 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Суд вважає можливим вирішити справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наданих документів та ухвалити заочне рішення.

Зважаючи на те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно актового запису №8 від 18.01.2022, складеного виконкомом Берегометської селищної ради Вижницького району ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її мамою вказана позивач, а батьком зазначений ОСОБА_4 відомості про батька внесені на підставі ч. 1 ст.135 СК України.

Відповідно до ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду (ч.2 ст.125 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч.1 ст.135 СК України).

Так, відповідно до частини першоїстатті 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Судом у справі призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, для вирішення питання, чи є відповідач біологічним батьком ОСОБА_3 .

Проте, експертиза проведена не була через відсутність біологічного матеріалу відповідача, який не з`явився для відбору порівняльних зразків.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо неї.

Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який ним заперечується, та встановити походження дитини від відповідача.

За таких обставин вимога про визнання відповідача батьком ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Крім того, вирішуючи вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дочки та коштів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трирічного віку, суд виходить з такого.

Дочка сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Вказане підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Берегометської селищної ради Вижницького району №358 від 02.07.2024.

Згідно ст.51 Конституції України та у відповідності до положень ст.ст. 180. СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини - може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто, обов`язок забезпечення дитині, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, лежить в рівній мірі як на батькові так і на матері дитини, виходячи з чого, суд знаходить запрошений позивачем розмір аліментів, справедливим і можливим до стягнення із відповідача.

При цьому суд виходить також із правила ч.2 ст. 182 СК України щодо того, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є здоровим, може і повинен заробляти достатні кошти на своє утримання та утримання дітей до досягнення ними повноліття. Тому суд знаходить, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дитини відповідного віку щомісяця, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Визначену суму аліментів на утримання дитини, суд стягує з часу звернення позивача до суду, що відповідає положенням ст.191 СК України та згідно вимог п.1 ч.1 ст.267 ЦПК України допускає негайне виконання судового рішення в цій частині в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, д ч.ч.2,4 ст.84 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд приймає до уваги, що відповідач є працездатним, фізично здоровим, може працювати і спроможний платити аліменти, тому суд вважає, що, з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на її утримання в розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.

Визначену суму аліментів на утримання дитини, суд стягує з часу звернення позивача до суду, тобто 11.07.2024, що відповідає положенням ст. 191 С-К України та згідно вимог п.1 ч.1 ст.267 ЦПК України допускає негайне виконання судового рішення в цій частині в межах суми платежу за один місяць.

Разом з тим, вирішуючи вимогу про зобов`язання Вижницького ВДРАЦС внести зміни в актовий запис про народження дитини, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вказане означає, що особа звертається до суду для захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що у позивача є спір з Вижницьким ВДРАЦС щодо внесення відповідних змін в актовий запис про народження дитини.

За таких обставин суд знаходить, що у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Судові витрати суд, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, покладає на відповідача, у зв`язку з тим, що позов задоволено на користь позивача.

При цьому сплачені позивачем 1211,20 грн. судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача за розгляд вимоги про розірвання шлюбу. Судовий збір за розгляд вимоги про стягнення аліментів суд стягує з відповідача на користь держави, зважаючи на те, що у спорах про стягнення аліментів позивачі, при зверненні до суду, згідно вимог ЗУ «Про судовий збір», звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.121, 125, 126, 128, 134, 135. СК України, ст.ст.4, 13, 141, 258-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів– задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти стягувати з 11.07.2024, допустивши негайне виконання рішення суду в межах платежів за один місяць.

Стягувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі по 2000 грн. щомісяця до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Аліменти стягувати з 11.07.2024, допустивши негайне виконання рішення суду в межах платежів за один місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір за розгляд вимоги про визнання батьківства в сумі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , 27.01.1994 на користь держави судовий збір за розгляд вимог про стягнення аліментів в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 23.02.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя Андрій ОСОКІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua