Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №619/7828/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7828/25

провадження № 3/619/106/26

ПОСТАНОВА

іменем України

24 лютого 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володарськ-Волинський Житомирської області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів службового розслідування за фактом можливої безпідставної відсутності на військовій службі військовослужбовця було виявлено, що 30 листопада 2025 року капітан ОСОБА_2 , командир 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , перевищив свої службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, вчинені в умовах особливого періоду, а саме: надав неправомірний дозвіл на вибуття з тимчасового розташування підрозділу з АДРЕСА_3 солдату ОСОБА_3 , майстру 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 раніше терміну, зазначеному у відпускному квитку військовослужбовця. Термін на вибуття у відпустку згідно відпускного квитка солдата ОСОБА_3 зазначений як 01 грудня 2025 року, але солдат ОСОБА_3 з дозволу вказаного командира вибув з тимчасового розташування підрозділу до м. Миколаєва 30 листопада 2025 року.

У судові засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи.

Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 2 ст. 172-14 КУпАП є перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши всі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП підтверджується:

- відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення А 4718 № 2/112 від 16.12.2025, який складено уповноваженою на те посадовою особою, у відповідності до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника;

- відомостями, викладеними в матеріалах службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 ;

- відомостями, викладеними в рапорті командира батальйону безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 ;

- відомостями, викладеними в акті службового розслідування;

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 272 від 16.09.2025;

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 342 від 23.11.2025;

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 350 від 23.11.2025;

- копією відпускного квитка на ім`я ОСОБА_3 , в якому зазначені термін з 01 грудня 2025 року по 12 грудня 2025 року;

- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_2 ;

- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_3 ;

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 за № 4838 від 16.09.2025;

- копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 , із якого вбачається, що дана особа на даний час перебуває на військовій службі та є офіцером ЗСУ.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-14 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17214 КУпАП, а саме: перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі статтею 34 КУпАП щире розкаяння винного, судом визнається обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Санкція ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно ч. 1 ст. 32-1 КУпАП, арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Так, відповідно до наданих суду документів ОСОБА_2 проходить військову службу, тобто сплатити штраф має можливості. Тому суд враховуючи ці обставини вважає за доцільне призначити стягнення у вигляді штрафу.

Щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, в даному випадку суд вважає, що дане адміністративне стягнення буде не співрозмірним та занадто суворим відносно останнього.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» і п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення на них адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 172-14, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,–

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980314060542000020599, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код за ЄДРПОУ 37874947, отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/21081100, провадження № 3/619/106/26, справа № 619/7828/25.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області, провадження № 3/619/106/26, справа № 619/7828/25.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя М. І. Риков