Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №308/15377/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15377/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді: Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

присяжних: Грицищук М.М., Кічун В.З.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , про усиновлення,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просить визнати його усиновлювачем малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що з 28.02.2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від данного шлюбу народилися двоє спільних дітей: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина, яку бажає усиновити заявник - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином друини заявника від попереднього шлюбу. Батько дитини. ОСОБА_5 загинув під час виконання військового обов`язку, пов`язаним із захистом Батьківщини Заявник виховує дитину, як рідну, матеріальним забезпеченням дитини займається з моменту створення сім`ї, щиро прагне забезпечити її стабільне, безпечне середовище, сприятливе для повноцінного розвитку, навчання та виховання. Між ними склалися щирі, довірливі й теплі сімейні відносини, та повністю усвідомлює відповідальність, яку бере на себе за долю та майбутнє усиновленої дитини.

Заявник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, та просив задовольнити заяву, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо задоволення заявлених вимог.

Представник Служби у справах дітей Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки та доданих матеріалів в його електронний кабінет, однак не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні попри належне повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 року справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28 лютого 2024 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.02.2024 року, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, копію якого долучено до матеріалів справи.

Від данного шлюбу народилися двоє спільних дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, копію яких долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що дитина, яку бажає усиновити заявник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином дружини заявника від попереднього шлюбу, що підетерджується свідоцтвом про народження дитини, серії НОМЕР_4 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, копія якого долучена до матеріалів справи.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20.09.2021р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було розірвано, відновлено дошлюбне прізвище жінки - ОСОБА_7 , дитину залишено проживати з матірю. Рішення суду набрало законної сили, копія долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що батько дитини, ОСОБА_5 , загинув під час виконання війського обов?язку, пов?язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 09.05.2024р. під актовим записом №42, місце державної реєстрації Центр надання адміністративних послуг виконанвчого комітету Оноківської сільської ради, копія долучена до матеріалів справи.

Сім?я заявника, включаючи його, дружину, спільних дітей та ОСОБА_3 , проживає спільно в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , веде спільний побут та є єдиною сім?єю. Вказане підтверджується Довідкою про кількість заререстрованих у житловому будину осіб, яка видана 23.08.2024 року № 4973/03.04-21 Виконавчим комітетом департаменту забезпечення налання алміністративних послуг відділом реєстрації місця проживання. Вказаною квартирою заявник та члени його сім`ї користуються на підставі договору оренди від 01.08 2024р., копії долучено до матеріалів справи.

Заявник вказує, що з моменту одруження фактично виконує всі батьківські обов?язки щодо дитини - ОСОБА_9 : забезпечує його матеріально, займається його вихованням, піклуюся про стан його здоров?я та розвиток. Дитина живе в достатку та повній сімейній гармонії. Усиновлення заявником ОСОБА_3 повністю відповідає інтересам дитини, та забезпечить його повноцінний розвиток у сім?ї. Дитина вважає та називає заявника батьком, а він відчуває себе його батьком і бажає юридично закріпити між ними родинні зв`язки.

На підтвердження задовільного стану його здоров`я надає висновок про стан здоров`я №1123 від 25 вересня 2025 року, виданого Медичним центром ТОВ «Превеншн», ОСОБА_6 на психіатричному, наркологічному, «Д» обліках не перебуває. За станом здоровя протипопказів до усиновлення на момент огляду не виявлено, копію долучено до матеріалів справи.

Відповідно до поданого Витягу (для усиновлення) з МВС України серії ФОВА № 0004733424, 1998215, виданого 26.09.2025 року, заявник ОСОБА_6 , на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, копію долучено до матеріалів справи.

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого(перерахованого) податку та військового збору станом на 25.09.2025 р. дохід Заявника з січня 2025 року по липень 2025 року складає 483 823,13 грн., копію долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до висновку про стан здоров?я від 24.09.2025 р. - здоровий, фізичний розвиток гармонійний, вакцинація згідно віку. Заявник ознайомлений з медичним висновком про стан здоров?я, фізичний та розумовий розвиток дитини. Обізнаний з особливостями усиновлення та правовими наслідками усиновлення, і повністю усвідомлює відповідальність за долю дитини.

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом статей 207, 208 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Усиновленою може бути дитина

В силу статей 211, 212 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років. Не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини

Згідно ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Як роз`яснюється у пункті 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1-3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згідно із ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей, прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

У відповідності до положень ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

В силу ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

В силу ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно частин 2, 3, 4 ст. 231 СК України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до ст. 134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року за № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Так, згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

В силу ст. 228 СК України, особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

За змістом ст. 314 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. theUnitedKingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)

У судовому засіданні не встановлено будь-яких обмежень, передбачених статтями 211, 212 Сімейного Кодексу України, щодо можливості заявника бути усиновлювачем.

Також, при наданні заявником заяви про усиновлення, у висновку Служби у справах дітей Ужгородської міської ради від 14.10.2025 року № 1115/17/04-13 про доцільність усиновлення ОСОБА_3 , дотримано вимоги законодавства України та відповідність усиновлення інтересам дитини.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд констатує, що підстав для визнання заявника ОСОБА_6 таким, що не може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до переконання, що заявник здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, тому заява є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

За замістом ч. 4 ст. 314 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Відтак, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявником судового збору за подання ним до суду заяви про усиновлення дитини, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 312-314, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , про усиновлення - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до до Закарпатського апеляційного суду.

Дата складання повного тексту рішення 25.02.2026 року.

Суддя Ужгородського

Міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо

Присяжні: М.М. Грицищук,

В.З. Кічун