Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №308/15699/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №308/15699/25

Суддя: Малюк В. М.

Справа № 308/15699/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вереш А.В.,

та представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Герич А.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Суязова Г.В. до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Суязова Г.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 19.09.2017 року, позивач ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_3 , про що 19.09.2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області складено відповідний актовий запис № 687 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що на даний час шлюбні відносини між ними фактично не існують. З відповідачем шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Подружжя втратили почуття любові один до одного, що призвело до розпаду сім`ї. Проживають окремо. Відносини між сторонами не складались, постійно виникали розбіжності, сварки. Позивач вказує, що спільне проживання з відповідачем є неможливим. Станом на сьогоднішній день не підтримують сімейних відносин, шлюб між ними існує лише формально. Рішення про розірвання шлюбу є остаточним.

Вважає, що спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам.

За таких обставин, позивач просить суд шлюб, який був укладений 19.09.2017 року, між ним та ОСОБА_3 розірвати.

Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Суязова Г.В. в судове засідання не з`явилися, однак надали суду заяву про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Герич А.Й. просив відмовити у задоволенні позову, оскільки його довірителька позов не визнає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 19.09.2017 року, між ОСОБА_2 та відповідачкою - ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що складено відповідний актовий запис № 687.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо поділу спільного майна подружжя та визначення місця проживання дитини сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 вересня 2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 687 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 25.02.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua