Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №304/2801/25
Суддя: Гевці В. М.
Справа № 304/2801/25 Провадження № 3/304/154/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И Л А:
09 грудня 2025 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767586 від 03 грудня 2025 року за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній 03 грудня 2025 року близько 18 години 50 хвилин за місцем свого проживання вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: поводився агресивно, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що зазначені у протоколі день та час, перебував за місцем проживання. З його слів, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я (болем у ділянці серця) він попросив свою матір викликати йому швидку допомогу, однак остання відмовилася це зробити та викликала працівників поліції. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відтак винним себе не визнає.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767586 від 03 грудня 2025 року; рапорт працівника відділення поліції № 1 І.Кохана від 03 грудня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 03 грудня 2025 року; копію постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також характеристику на останнього.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, який слід застосовувати при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на його користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя звертає увагу на те, що стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частина 3 вказаної вище статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, у цій ситуації орган, що уповноважений на складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, повинен довести, що ОСОБА_1 , 03 грудня 2025 року близько 18 години 50 хвилин за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: поводився агресивно, чим могла бути завдана шкоду психологічному здоров`ю потерпілої. Обставини, викладені у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Так, ОСОБА_1 заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення. З його слів встановлено, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я (болем у ділянці серця) він попросив свою матір викликати йому швидку допомогу, однак остання відмовилася це зробити та викликала працівників поліції. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відтак винним себе не визнає.
Відповідно до статті 251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такі докази не повинні викликати у судді сумніви.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767586 від 03 грудня 2025 року не може слугувати підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших доказів.
При цьому, в самому протоколі від 03 грудня 2025 року зазначено, що свідки події відсутні.
Наведені факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя дійшла висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення № 304/2801/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua