Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №304/2475/24 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2475/24 Провадження № 3/304/20/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , прикордонника, громадянина України,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 944451 від 02 травня 2024 року видно, що 01 травня 2024 року о 23.00 год у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 розбив вікно на «Магазині з кафетерієм», що належить ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Постановою судді від 13 серпня 2024 року дані матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були повернуті на доопрацювання, оскільки особу, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не доставлено, після чого матеріали були повернуті на розгляд суду з рапортом старшого ДОП О.Мушак від 16 вересня 2024 року про те, що ОСОБА_1 був переданий працівникам слідчого відділу територіального управління ДБР за вчинення крадіжки, а відтак відсутній за місцем проживання.

Після цього ОСОБА_1 у судові засідання, призначені судом на 22 та 29 листопада, 05 грудня 2024 року, а також 10 та 17 березня 2025 року не з`явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На виконання постанови про його привід від 29 листопада 2024 року повідомлено, що ОСОБА_1 відсутній за місцем проживання, зі слів матері син перебуває у ДУ «Закарпатська УВП № 9», при цьому будь-яких належних доказів цьому, крім письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , органом Національної поліції не надано.

У той же час на виконання постанови судді про його привід від 10 березня 2025 року до суду надійшло повідомлення заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Перечин) від 17 березня 2025 року № 34271-2025 про те, що доставити ОСОБА_1 до зали судових засідань неможливо, оскільки 03 жовтня 2024 року його було призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав ЗСУ для проходження служби під час загальної мобілізації.

Постановою судді від 26 березня 2025 року зупинено провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, на період проходження військової служби за призовом під час загальної мобілізації.

За результатом аналізу отриманого судом листа Верховного Суду № 718/0/158-25 від 04.12.2025, де окрім іншого, зазначено про відсутність процесуальної можливості зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, постановою судді від 19 січня 2026 року провадження у даній справі було відновлено.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час проведення такого повідомлявся у встановленому законом порядку, однак поштові відправлення повернуті на адресу суду з причини відсутності адресата за вказаною у протоколі адресою місця проживання.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Основними засадами судочинства є, в тому числі, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист (стаття 129 Конституції України).

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульований розділом IV КУпАП.

З аналізу статей 245, 251, 254, 278 КУпАП вбачається, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд (суддя) зобов`язаний, зокрема, перевірити, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, чи сповіщено особу про розгляд справи, та виконати інші необхідні дії з тим, щоб під час розгляду справи було забезпечено виконання завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення та дотримано права особи, питання про притягнення до відповідальності якої розглядається.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так само, як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 повідомляється про місце, дату та час розгляду справи за адресою вказаною ним при складанні протоколу, однак у судові засідання не з`являється. При цьому відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит суду щодо подальшого перебування ОСОБА_1 на військовій службі, судом так і не отримано.

При цьому положення ч. 2 ст. 38 КУпАП (у редакції Закону, що діяв на час вчинення правопорушення) визначають, що адміністративне стягнення може бути накладено судом (суддею) не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

У постанові від 11 липня 2018 року в справі № 308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, згідно з якою визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У рішенні від 29 липня 1998 року у справі «Омар проти Франції» (пункт 34) Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя (постанова у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, серія А, № 18, § 36) не є абсолютним, воно може бути обмежене певними обставинами, зокрема умовами прийнятності скарги. Водночас ці обмеження не повинні перешкоджати реалізації права особи таким чином або настільки, що буде порушена сама суть права. Обмеження повинні визначатись законною ціллю, а також повинен бути присутнім розумний баланс між засобами, що застосовуються, та метою, що переслідується.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема втіленої у рішеннях у справах «Омар проти Франції», «Ґолдер проти Сполученого Королівства», «Пуатрімоль проти Франції» та інших, рішення суду, яке не перешкодило подальшому провадженню, тим більше, якщо його було прийнято з метою уникнення порушення права особи на захист, не можна визнати таким, що становило відмову у доступі до правосуддя.

Оскільки дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 01 жовтня 2024 року, тобто поза межами строків накладення стягнення, при цьому вжитими судом заходами не вдалося забезпечити присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у розгляді справи, хоча така вважається належним чином повідомленою про місце і час судового засідання та клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходили, з 03 жовтня 2024 року ОСОБА_1 проходить військову службу під час мобілізації, відтак з дня вчинення правопорушення пройшло понад три місяці, а тому суддя, зважаючи на проаналізовані вище положення національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити.

Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.