Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №936/23/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/23/26

Провадження № 1-кп/936/67/2026

25.02.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

та обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Воловець кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за№12025071090000213 від 09.12.2025 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уроджениці с.Скотарське, Воловецького району, Закарпатської області, із середньою освітою, одружену, не працюючу, мешканку за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

обвинувачена ОСОБА_5 в період часу із 06.11.2025 по 08.12.2025 у порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняла психологічне насильство по відношенню до своєї матері - потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Так, 06.11.2025 біля 16:00 год ОСОБА_5 знаходячись на подвір`ї спільного дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_4 дії психологічного насильства, а саме виганяла її з будинку АДРЕСА_2 та висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою, що призвело до змін в нормальному психоемоційному етапі потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості. Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 17.11.2025 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Крім цього, продовжуючи свої умисні подальші протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, на шлях виправлення не стала та 05.12.2025 біля 12:10 год ОСОБА_5 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї спільного дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_4 дії психологічного насильства, а саме висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою за погрожувала фізичною розправою, порушуючи вимоги термінового заборонного припису про заборону не контактувати з постраждалою особою у будь-який спосіб за в межах строку дії припису. Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 09.12.2025 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

В подальшому, продовжуючи свої умисні подальші протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, на шлях виправлення не стала та 08.12.2025 біля 09:30 год ОСОБА_5 знаходячись на подвір`ї спільного дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї мазері ОСОБА_4 дії психологічного насильства, а саме висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.

Отже вказаними насильницькими діями ОСОБА_5 заподіяла своїй рідній матері ОСОБА_4 систематичні психологічні страждання у вигляді негативних змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, що викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнала повністю та пояснила, що в неї дійсно з матір?ю виникали конфлікти та сварки. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що між нею та її дочкою ОСОБА_5 дійсно виникали сварки, але претензій до обвинуваченої не має, а тому просила суворо її не карати.

Фактичні обставини справи не оспорюються в судовому засідання ні обвинуваченою, ні іншими учасниками процесу.

З огляду на це, суд з`ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та немає сумніву в добровільності їх позицій, роз`яснивши, що вона в такому випадку позбавляється права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, розглянув справу за правилами передбаченими цими нормами.

Оцінюючи зібрані по справі докази, а саме що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_5 умисно систематично вчиняла щодо своєї матері ОСОБА_4 психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, а тому її дії правильно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення (нетяжкий злочин), особу обвинуваченої, котра посередньо характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря- нарколога та психіатра у КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає визнання обвинуваченою своєї вини, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, зокрема обвинувачена критично ставиться до вчиненого нею кримінального правопорушення, матеріальних збитків не заподіяно, вчинила нетяжкий злочин, думку прокурора та потерпілої щодо призначення покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду, визначеному санкцією ст.126-1 КК України.

Враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства по відношенню до потерпілої, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченої обмежувальний захід, поклавши на неї обов`язок, передбачений п.1 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальних витрат та речових доказів немає.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити необраним.

Суд, керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_5 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

На підставі п.1 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до засудженої ОСОБА_5 обмежувальні заходи на строк 2 (два) місяці, а саме заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний термін з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1