Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №344/2094/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2094/26

Провадження № 3/344/1036/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Руденко Д.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , стрільця 1 відділення охорони взводу охорони 1 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдата, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22.01.2026 № 29 таємно, солдат ОСОБА_2 вважався таким, що перебував на виконанні бойових завдань.

Так, стрілець 1 відділення охорони взводу охорони 1 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 17,65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 332, 333, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи включеним на бойове чергування по охороні та обороні військової частини НОМЕР_3 , повинен був виконувати обов`язки несення бойового чергування, у період часу із 08 год 00 хв по 18 год 00 хв 22.01.2026 року у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . Однак, солдат ОСОБА_2 обов`язки служби у бойовому чергуванні не виконував, тим самим поставив під можливу загрозу своєчасного виявлення і відбиття нападу на військову частину НОМЕР_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.

Роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення № 4 від 03.02.2026 року, письмовими поясненнями заступника командира роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.172-17 КУпАП як порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.172-17 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, місце та час вчинення правопорушення, ставлення винного до скоєного правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 9, 33, 172-17, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Дмитро РУДЕНКО