Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №344/2042/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2042/25

Провадження № 1-кп/344/481/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасівка Тлумацького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 126-1, 390-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства, щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, а також умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. Так,обвинувачений ОСОБА_5 в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи характер своїх противоправних дій, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до її психологічних страждань і погіршення якості життя, що виразилось у негативних переживаннях та емоційній напруженості.

Зокрема, 11 березня 2023 близько 16 год 00 хв, ОСОБА_5 перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_1 , ображав нецензурними словами свою дружину ОСОБА_6 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. За даним фактом, постановою Івано-Франківського міського суду від 08.05.2023 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Також, 26.04.2024 року близько 23 год 00 хв, ОСОБА_5 перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ображав нецензурною лексикою та вдарив в область носа свою дружину ОСОБА_6 , чим спричинив фізичну біль та побоювання за власну безпеку останньою і таким чином, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. За даним фактом, постановою Івано-Франківського міського суду від 20.06.2024 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Після цього, 11.05.2024 року близько 13 год 30 хв обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , висловлювався нецензурною лексикою та вдарив в область голови свою дружину ОСОБА_6 , чим, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. За вказаним фактом, постановою Івано-Франківського міського суду від 09.08.2024, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Після вжиття вказаних заходів реагування щодо недопущення вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 правильних висновків для себе не зробив, будучи неодноразово притягненим до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім`ї – на шлях виправлення не став.

Зокрема, 07.12.2024 року близько 17 год 00 хв, обвинувачений ОСОБА_5 прийшов по місцю проживання своє дружини ОСОБА_6 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , де діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_6 фізичне насильство, під час якого наніс цілеспрямований удари в ділянку голови, спричинивши ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичного експерта тілесні ушкодження у вигляді садна в тім`яній ділянці голови, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії викликали у ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдали шкоди її психічному здоров`ю та погіршили якість життя потерпілої загалом, що виразились у втраті повноцінного сну, відпочинку та негативних переживаннях.

Крім цього встановлено, що 19.09.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на строк три місяці, з визначенням заходів тимчасового обмеження його прав у виді: заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці проживання із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 строком на 3 місяці; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатись на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 строком на 3 місяці; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 строком на 3 місяці, а також зв`язуватись з нею за допомогою інших засобів зв`язку та через третіх осіб; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розшукувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 3 місяці, у разі, якщо йому не відоме її місце тимчасового чи постійного перебування (проживання).

23 вересня 2024 року рішення Івано-Франківського міського суду від 19.09.2024 № 344/16900/24 надіслано поштовим зв`язком ОСОБА_5 . При цьому були дотримані вимоги ЦПК України щодо порядку вручення судового рішення відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 272, ч. 3 ст. 130, ч. 3 ст. 131 цього Кодексу, оскільки воно було направлене ОСОБА_5 за адресою його місця реєстрації та проживання.

15 листопада 2024 року працівниками сектору протидії домашньому насильству Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області було запрошено ОСОБА_5 до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-франківській області, де працівниками поліції останнього було ознайомлено із рішенням щодо видачі обмежувального припису шляхом прочитання тексту вголос із застосуванням відео фіксації.

Однак, 07.12.2024 року, ОСОБА_5 , нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення законної діяльності органів правосуддя щодо забезпечення виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, цього ж дня близько 17 год 00 хв, перебував у місці, де проживає ОСОБА_6 , а саме, за адресою: АДРЕСА_2 та, перебуваючи під впливом негативних емоцій, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 , чим порушив обмеження, встановлені рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у цивільній справі № 344/16900/24 від 19.09.2024 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, послідовно та в повній мірі розказав суду згадані вище обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, зокрема, зазначив, що з потерпілою він перебував в сімейних відносинах. Остання часто вживала алкогольні напої та перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Будучи обуреним на потерпілу за вказані дії обвинувачений застосовував до потерпілої фізичну силу, зокрема, бив її по обличчю, за обставин вказаних в обвинувальному акті. Також, обвинувачений визнав порушення ним обмежувального припису, який був встановлений відносно нього Івано-Франківським міським судом. На даний момент він з потерпілою примирилися. Вважає, що більше такого в його житті не повториться. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 126-1, 390-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства, щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, а також умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що обвинувачений виключно негативно ставиться до вчиненного, щиро жалкує за вчиненим, дані висновку органу пробації, відповідно до якого виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб, думку потерпілої, яка просить обвинуваченого суворо не карати.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, на утриманні в обвинуваченого перебуває троє малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

З врахуванням наведених вище пом`якшуючих обставин та обставин, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, висновку органу пробації, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 таке покарання, яке передбачене ст.ст.126-1, 390-1 КК України, як пробаційний нагляд, з покладанням відповідних обов`язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого такі омежувальні заходи, які передбачені ст.91-1 КК України, а саме: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства та пройти програму для кривдників.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.126-1, 390-1 КК України, та призначити покарання:

- за ст.126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк два роки;

- за ст.390-1 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк один рік шість місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі ст.69-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ст.91-1 КК України, встановити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на два місяці, такі обмежувальні заходи, як заборона перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства та пройти програму для кривдників.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: оптичний диск з відеозаписами, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 28.01.2025 року – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_9