Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №341/1800/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1800/25

Номер провадження 2/341/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус. 28) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

23.10.2025 представник позивача Усенко М. І. звернувся до суду з вищезазначеним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за кредитним договором, судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Як підставу зазначено, що 05.06.2023 ТОВ «Селфі Кредит» з ОСОБА_1 укладено договір № 815011 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 2500,0 гривень строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47 % річних. Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 21062024, відповідно до якого ТОВ «СелфіКредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» права грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 815011 від 05.06.2023, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 сума заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги, складає 18499,99 гривень. Таким чином ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТзОВ «Селфі Кредит» втратив такі права.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, загальний розмір якої становить 18499,99 гривень. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27.10.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом відповідачка відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від останньої подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином. Відповідачу надіслані судові повістки за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи. Повідомлення повернулось з відміткою, «адресат відсутній за указаною адресою». Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 05.06.2023 ОСОБА_1 з ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір № 815011 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 2500,0 гривень строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47 % річних. Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує (а. с. 6 зворотна сторона-16).

Паспортом споживчого кредиту підтверджено надання відповідачці кредитних коштів на умовах, які зазначені у кредитному договорі (а. с. 18-19).

Відповідно до довідки товариства про ідентифікацію ОСОБА_1 надіслано одноразовий ідентифікатор Р005, дата та час відправки 05.06.2023 о 09:48:09 годин, на номер телефону НОМЕР_1 (а. с. 20).

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» права грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит, що укладені між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 суми заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги, складає 18499,99 гривень. Таким чином ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Селфі Кредит» втратив такі права, що також підтверджується витягом з реєстру боржників (а. с 28 зворотна сторона).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, за якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Виходячи із положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1ст. 1054ЦК України).

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про надання споживчого кредиту між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Селфі Кредит», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», належним чином виконував обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором.

Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Зарахування коштів на суму 2500,0 грн відбулось 05.06.2023 (а. с. 79).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості у відповідача за укладеним договором або ж спростовувала доводи позивача в обґрунтування заявлених нею позовних вимог, ОСОБА_1 до суду не подано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між нею та ТОВ «Селфі Кредит» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договором в сумі 18499,99 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки вимоги позовної заяви задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 гривень сплаченого при поданні позовної заяви судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № 977 від 08.10.2025, детальний опис наданих послуг.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує постанову ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом якої у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Отже суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 610, 639,1054,1056-1Цивільного Кодексу України, ст.ст.12,141,259,263-265,268,280-282,288-289 ЦПК України, суд

у хвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором в розмірі 18499,99 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,0 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА