Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №194/2097/25 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/2097/25

Номер провадження № 1-кп/194/44/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2025 року за № 12025041400000589 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України з 05.30 год. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, 27 листопада 2025 року в період часу з 08.00 год. до 09.30 год. (більш точного часу встановити не надалося можливим), знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , побачив під столом в спальній кімнаті акустичну колонку марки «Real-el X 770 black», в цей же час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме вищевказаної колонки, яка належить ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_4 з метою доведення злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, до кінця, впевнившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, а саме: акустичну колонку марки «Real-el X 770 black», вартістю 5063,50 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану сумму. З викраденим майном ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 розглянути без її участі. Покарання просила призначити на розсуд суду, не заперечувала проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував проти застосування судом положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Суду показав, що дійсно, 27 листопада 2025 року приблизно з 08.00 год. до 09.30 год. він, будучи в квартирі АДРЕСА_3 , викрав колонку чорного кольору, яка була під столом в спальній кімнаті та яка належала його подрузі ОСОБА_7 , яку в подальшому здав у ломбард приблизно за 600-700 грн., точну суму не пам`ятає, але оцінену вартістю викраденого не оспорює.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, у суду не виникають сумніви щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря нарколога по питанню психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, перебуває на ЗПТ з 08 липня 2025 року. Має двох малолітніх дочок, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактичним місцем проживання проживає з родиною, характеризується посередньо, громадський порядок не порушує.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся, згідно з характеристикою правила добросусідства не порушує, враховуючи відсутність з боку потерпілої претензій, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_4 у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, оформленої висновком експерта від 15 грудня 2025 року № СЕ -19/104-25/48391-ТВ в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп. на користь держави.

Речові докази : колонку марки «Real-el X 770 black», чорного кольору, яка передана під зберігаючу розписку потерпілій ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили – залишити потерпілій ОСОБА_7 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1