Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №185/8850/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8850/25

Провадження № 2/185/1534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийчиської сільської військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Коломийчиської сільської військової адміністрації Сватівського району Луганської області, у якій просив суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62 кв.м, житловою площею 31,4 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами.

У обґрунтування заявлених вимог представник позивача – адвокат Богуш В.Д. зазначив, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок був подарований позивачу 11.01.1995 року, що підтверджується договором дарування зареєстрованим Сватівським державним нотаріусом. У зв`язку з бойовими діями, які розпочалися в Луганській області, позивач перемістився в м. Тернопіль де й мешкає. При цьому, оригінали документів про право власності на будинок були втрачені, у нього в наявності є тільки скан-копії документів. З метою відновлення документів про право власності 26.05.2025 року, ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області з заявою про реєстрацію прав власності на квартиру та надав копії документів. Однак, 11 липня 2025 р. було отримано рішення № 79865751 про відмову в проведенні реєстраційних дій, мотивоване тим, що «на запит державного реєстратора, щодо відомостей про зареєстровані права власності на паперових носіях інформації, які проводились до 1 січня 2013 року інформацію в установлений законом термін КП «Міське бюро технічної інвентаризації» не надано», з посиланням на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру речових прав. Зазначені обставини виключають можливість позасудового отримання правовстановлюючого документа на належний йому будинок.

Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача просить суд ухвалити рішення по справі з наявних доказів. Доступу до реєстрів, документації та архіві, які б могли підтвердити або спростувати право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно у Коломийчиської сільської військової адміністрації немає. архів і документація Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області не були вивезені з окупованої території.

Представник позивача – адвокат Богуш В.Д. у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Коломийчиської сільської військової адміністрації Сватівського району Луганської області Радченко Г.М. у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно додоговору дарування житлового будинку від 11 січня 1995 року ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 , який був посвідчений державним нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори в реєстрі за номером 1-54 та зареєстрований у Сватівському бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до довідки № 6117-5003500996 від 23.10.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , власником домоволодіння є ОСОБА_1 .

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 79865751 від 11 липня 2025 року державний реєстратор відмовив у реєстрації речових прав на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із ч. 2 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

В інший спосіб визнати право власності позивача на будинок та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав не має можливості.

Згідно ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими, не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 189-200, 206, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Коломийчиської сільської військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62 кв.м, житловою площею 31,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: Коломийчиська сільська військова адміністрація Сватівського району Луганської області, ЄДРПОУ 44783230, адреса: Луганська область, с. Коломийчиха, вул. Незалежності, 25.

Суддя С. Г. Юдіна