Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №509/7226/24 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7226/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся представник позивача - адвокат Ніц Анатолій Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 26 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 659 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена з грубими порушеннями норм КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, без належних доказів вини. У постанові невірно зазначено дату народження позивача, не зазначено місце та точний час вчинення правопорушення, позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Крім того, позивач своєчасно оновив облікові дані 09.07.2024 року, має відстрочку від призову, а обов`язок повідомляти про зарахування до навчального закладу покладено на заклад освіти.

Разом з позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Відповідач відзив не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 245 КАС України, розглядаючи справу, суд встановлює: чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення; чи є в діях особи склад адміністративного правопорушення і чи доведено її винуватість у його вчиненні.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 статті 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Щодо поновлення строку звернення до суду.

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що постанова № 659 від 26 жовтня 2024 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності позивача. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складалися без участі позивача, копії цих документів йому не вручалися, про розгляд справи він не повідомлявся.

28 листопада 2024 року на адресу позивача надійшов конверт від ІНФОРМАЦІЯ_2 (поштове відправлення № 6750001396022) з копією оскаржуваної постанови від 26.10.2024 року. Згідно з відомостями з веб-сайту АТ "Укрпошта" відправлення було вручено позивачу особисто 28.11.2024 року.

29 листопада 2024 року між адвокатом Ніц А.С. та позивачем було укладено договір на надання правничої (правової) допомоги № 1/29.11/2024. Після отримання консультації від адвоката позивач дізнався про можливість та підстави оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

З позовною заявою до суду позивач звернувся 05 грудня 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що позивач не міг дізнатися про винесення постанови раніше 28.11.2024, оскільки справу було розглянуто без його повідомлення, що є порушенням його процесуальних прав. Про правові підстави оскарження постанови позивач дізнався лише після отримання правничої допомоги 29.11.2024 року.

За таких обставин суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та такими, що не залежали від волі позивача. Пропуск строку обумовлений неналежним повідомленням позивача про розгляд справи відповідачем та необхідністю отримання кваліфікованої правничої допомоги.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 6, 121 КАС України, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови № 659 від 26 жовтня 2024 року.

Щодо суті спору.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова № 659 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серія НОМЕР_1 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 02.03.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 з 2022 року не оновлював дані та не проходив медичний огляд, а в 2024 році вступив до Одеського національного технічного університету та у 7-ми денний термін не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну облікових даних та не оформив відстрочку, чим порушив вимоги п. 10 ст. 38 та абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 8 та 10 ч. 1 додатку № 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.

Суд встановив, що оскаржувана постанова містить суттєві недоліки, які унеможливлюють встановлення складу адміністративного правопорушення. У вступній та описовій частинах постанови невірно зазначено дату народження особи – ІНФОРМАЦІЯ_3 замість правильної 17.09.1987, що підтверджується паспортом позивача. В постанові не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, що є обов`язковою вимогою ст. 283 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зокрема зазначено, що ОСОБА_1 з 2022 року не оновлював дані та не проходив медичний огляд. Проте, обов`язок уточнення облікових даних для військовозобов`язаних був запроваджений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року лише з 18 травня 2024 року, а строк уточнення даних був встановлений до 16.07.2024 року. При цьому, позивач своєчасно, 09.07.2024 року, уточнив свої дані в реєстрі "Оберіг", що підтверджується відповідним витягом.

Крім того, підвищений розмір штрафу за адміністративне правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210 КУпАП, та збільшені строки давності притягнення до адміністративної відповідальності були змінені у КУпАП починаючи з 19.05.2024 року. Таким чином, притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, начебто вчинені у 2022 році, із застосуванням розміру штрафу та строків притягнення до відповідальності, що діяли станом на 26.10.2024 року, є незаконним, оскільки в даному випадку закон зворотної дії у часі не має, що суперечить ч. 2 ст. 8 КУпАП та порушує конституційні права позивача.

Постанова містить посилання на порушення п. 10 ст. 38 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", проте такого пункту в зазначеній статті не існує, що свідчить про помилкове застосування норм законодавства.

Обов`язок проходження медичного огляду виникає за викликом РТЦК, проте доказів виклику позивача для медогляду відповідачем не надано.

Позивач отримав відстрочку від призову до 07.02.2025, що підтверджується довідкою від 11.11.2024 № 4/4/1134.

Відповідно до п. 34 Порядку № 1487 та ст. 14 Закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" інформація про зарахування позивача до навчального закладу 30.09.2024 має надаватися закладом освіти до РТЦК. П`ятирічний строк для звірки даних, передбачений пп. 10 п. 1 Правил військового обліку, не минув з моменту набрання ними чинності 30.12.2022.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються, якщо держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів не доведено неможливість отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи. Таких доказів відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та вина особи.

В оскаржуваній постанові відсутні конкретні докази вчинення позивачем протиправних дій, не наведено оцінку доказів, не встановлено об`єктивну сторону правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність винесеної постанови та наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Крім того, позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що порушує його право на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП. Справа розглянута за відсутності позивача без доказів його належного повідомлення, що є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова була складена з порушенням вимог КУпАП та без достатньої правової підстави, з огляду на що наявні підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Питання відшкодування судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень покладаються на відповідача, якщо суд вирішив справу на користь позивача.

При ухваленні рішення по справі, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 210, 247, 251, 280, 283, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 5, 6, 9, 77, 121, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 659 від 26 жовтня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Скасувати постанову № 659 від 26 жовтня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.К. Кочко