Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №521/22366/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 лютого 2026 року

Справа № 521/22366/25

Провадження № 2-а/521/42/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Позивач – ОСОБА_1

Відповідач –

ІНФОРМАЦІЯ_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № R241327 від 19 грудня 2025 року про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № R241327, винесену 19 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, посилаючись на таке.

Позивач не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КупАП, і на підставі правових приписів ст. 77 КАСУ, вважає, що саме відповідач повинен надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази.

Позивач не отримував жодної повістки про виклик до ТЦК та СП, а отже не був належним чином повідомлений про необхідність з`явитись у визначений час та місце. Фактичне вручення повістки позивачу не здійснювалось: повістка не вручалась особисто під підпис, не надсилалася рекомендованим поштовим відправленням, відсутні будь-які належні та допустимі докази її отримання позивачем.

Постанова має невідповідності, постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, задеклароване/зареєстроване місце проживання якого розбігається із постановою. Задеклароване/зареєстроване місце проживання у протоколі: АДРЕСА_1 , в той час як задеклароване/зареєстроване місце проживання у постанові: АДРЕСА_2 .

У протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні будь-які відомості щодо повістки, невиконання якої інкримінується позивачу. Зокрема, у вказаних документах не зазначено: номер повістки, дату складання повістки, дату та час, на які Позивача мали викликати, місце явки, спосіб вручення повістки; відомості про особу, яка мала вручити повістку, будь-які докази фактичного отримання повістки.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 19 січня 2026 року надав до суду відзив, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке.

Згідно з даними «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягає призиву на військову службу під час мобілізації. Також, згідно з даними «Оберіг» на адресу позивача була спрямована повістка №2172110 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 (Доброслав) 30 січня 2025 року о 9-00 годині для проходження медичного огляду. У зв`язку з тим, що позивач не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено електронне подання Е1426134 до відділу поліції № 4 (м. Южний) Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про розшук та доставлення до ТЦК та СП позивача. 04 грудня 2025 року позивача було доставлено співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де відносно позивача складено протокол № 2113 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (суть правопорушення: не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці).

19 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , Документ, що посвідчує особу: ID - картка, НОМЕР_1 , 5135 25 липня 2016 року РНОКПП: НОМЕР_2 установив, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у позові просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі, справу просив розглянути за його відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 27 січня 2026 року не з`явився, надав до суду відзив.

Справа розглянута за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 згідно з даними «Оберіг» перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягає призиву на військову службу під час мобілізації, на адресу позивач була спрямована повістка №2172110 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 (Доброслав) 30 січня 2025 року о 9-00 годині для проходження медичного огляду.

У зв`язку з тим, що позивач не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено електронне подання Е1426134 до відділу поліції №4 (м. Южний) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про розшук та доставлення до ТЦК та СП позивача.

04 грудня 2025 року позивача було доставлено співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де відносно позивача складено протокол № R241327 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (суть правопорушення: не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці).

19 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

За наявними матеріалами справи в ній відсутні докази належного вручення позивачу повістки (відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення, розписка про отримання, акт про відмову від отримання тощо). У протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові не зазначено реквізити повістки (дата складання, спосіб вручення, докази отримання). Наявні розбіжності щодо зареєстрованого місця проживання позивача.

Посилання відповідача виключно на дані інформаційної системи не підтверджує факту належного повідомлення особи. Сам факт формування повістки або відображення інформації в електронній системі не є доказом її вручення.

Відповідно до п. 16 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05 березня 2009 року (із змінами), повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт повідомлення позивача про необхідність явки до ТЦК та СП. За відсутності доказів належного повідомлення відсутній суб`єктивний елемент правопорушення як вина особи.

Згідно з принципом презумпції невинуватості усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачають відповідальність виключно за умови встановлення факту неявки за належним чином врученою повісткою. Обов`язок доказування всіх елементів складу адміністративного правопорушення покладено на орган, який веде провадження (ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи порушення порядку повідомлення, постанова підлягає скасуванню як така, що винесена без належного інформування особи та з порушенням її права на захист.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи порушення порядку повідомлення, постанова підлягає скасуванню як така, що винесена без належного інформування особи та з порушенням її права на захист.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова № R241327від 19 грудня 2025 року – скасуванню.

Керуючись ст. 293 КУпАП, ст. 5,8,9, 72-74, 77, 90, 241-246, 250,255, 286 КАС України, Суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R241327від 19 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строк визначений ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після його апеляційного перегляду.

Головуючий: В.К. Гуревський