Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №761/1026/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1026/26

Провадження №1-кп/761/3089/2026

В И Р О К

іменем України

23 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025105100002153, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Козятин Вінницької області, неодруженого, маючого малолітню дитину, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, не пізніше 06.12.2025 року за допомогою месенджеру «Telegram» у спільноті «BAZA RC» ОСОБА_4 здійснив замовлення у невстановленої особи особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено - PVP у великих розмірах. 08.12.2025 року невідома особа, використовуючи послуги поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта» на ім`я ОСОБА_4 здійснила відправлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено - PVP за ТТН №20451315939359 до поштомату №42916, що розташований з адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 12.

У подальшому, приблизно о 13 годині 01 хвилини 10.12.2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 12, біля поштомату №42916, оплатив послуги доставки отримав відправлення за ТТН №20451315939359, тим самим придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено - PVP, загальною масою - 2,200 г, тобто у великих розмірах та почав незаконно зберігати при собі.

Того ж дня, в період часу з 15 години 09 хвилини по 15 годину 26 хвилин за адресою: вул. Борщагівська, 12, працівниками поліції в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалоподібною речовиною, у якій містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якого обмежено - PVP, загальною масою 2,200 г, тобто у великих розмірах, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав без мети збуту.

Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що через месенджер «Telegram» замовив психотропну речовину PVP як знеболювальний засіб для власного вживання. 10.12.2026 року прибув до поштомату № 42916, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 12, з метою отримання зазначеного відправлення. Після здійснення оплати та отримання посилки з психотропною речовиною був затриманий працівниками поліції, які під час проведення затримання вилучили у нього зіп-пакет із вказаною речовиною. Водночас загальну масу психотропної речовини, зазначену в обвинувальному акті, визнає правильною.

Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, та враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працевлаштований, має малолітню дитину, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Суд, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України.

Таким чином, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, адже саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Таким чином, суд вважає, що процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-25/75320-НЗПРАП від 26.12.2025 року на суму 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 349, 368, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженню у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за проведення експертизи №СЕ-19/111-25/75320-НЗПРАП від 26.12.2025 року.

Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого обмежено - PVP, загальною масою 2,200 г. - знищити.

Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржений учасниками процесу, протягом 30 діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити учасникам.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Києва ОСОБА_1