Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №703/7857/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/7857/25

2-о/703/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Терещенка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Балаклеївська сільська рада Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив:

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Терещенко С.І., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті останньої залишилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27 травня 2005 року державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Терещенко М.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 1195. Право власності зареєстровано в Смілянському виробничому підрозділі ЧООБТІ - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7598169 від 23.06.2005 року реєстраційний номер 10836733.

За життя 18 листопада 2016 року, ОСОБА_2 зробила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області Чмут Т.І. реєстр. № 173, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , 1963 року народження.

Разом з тим, заявник будучи зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , починаючи з лютого 2018 року, та на час відкриття спадщини постійно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 . Причиною постійного проживання заявника разом з матір`ю став незадовільний стан її здоров`я після перенесеного інсульту та її неможливість задовольнити свої життєві потреби.

Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявнику для отримання спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає.

Посилаючись на ці обставини ОСОБА_1 звернулася до суду з означеною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 28 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні заявник та її представник – адвокат Терещенко С.І. заяву підтримали та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник заінтересованої особи Балаклеївської сільської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, однак направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність представника заінтересованої особи, заяву вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила факт того, що заявник ОСОБА_1 , яка доводиться їй рідною сестрою, починаючи з 2018 року постійно проживала без реєстрації разом з їх матір`ю – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті останньої. Оскільки їх із заявником мати ОСОБА_2 за станом здоров`я після перенесеного інсульту потребувала постійного догляду та не могла самостійно задовольняти свої життєві потреби. Окрім того, свідок ОСОБА_3 вказала, що особисто вона спадщину після смерті матері не прийняла та на неї не претендує.

Заслухавши заявника, її представника та свідка, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вивчивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Із роз`яснень викладених у абз. 1,3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Плоске Черкаського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , вказане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 22 березня 2025 року Смілянським відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 5).

Згідно довідки виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради № 319 від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_2 з 02.08.1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вищевказаною адресою ніхто крім померлої не був зареєстрований. Довідка видана на підставі по господарських книг за 2021-2025 роки, книга № 25 ПГО № 2290-3 (а.с.6).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт спільного проживання без реєстрації заявника та спадкодавця ОСОБА_2 .

Так, згідно акта депутата Балаклеївської сільської ради Темченко Н.О., складеного за участі мешканців АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Факт спільного проживання без реєстрації заявника ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 за життя останньої за вищевказаною адресою також підтверджується копією висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації № 502 від 10.07.2024 року (а.с.18).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

При цьому прийняття спадщини на підставі цієї норми вимагає наявність саме фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий висновок щодо застосування ч.3 ст. 1268 ЦК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19, від 21 вересня 2021 року в справі №352/313/18.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування", виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 зазначеної постанови встановлено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 доведено, що остання дійсно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2018 року до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається із копії заповіту посвідченого 18 листопада 2016 секретарем виконкому Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області Чмут Т.І. зареєстрованого в реєстрі за № 173, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , 1963 року народження (а.с.14).

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Водночас, судом встановлено, що в порядку, передбаченому с.1 ст. 1269 ЦК України, спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не прийняв та не подав до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини.

Вказане підтверджується листом завідувача Смілянської державної нотаріальної контори № 2089/01-16 від 27.12.2025 року, відповідно до якого вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до Смілянсмської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття/відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась (а. с. 31).

Відтак, з метою усунення обставин, які перешкоджають заявнику отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину по заповіту та оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Балаклеївська сільська рада Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Балаклеївська сільська рада Черкаської області, адреса: вул. Незалежності, буд. 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ- 264897.

Головуючий: В. В. Волосовський